Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у звернені, рішенням суду визнано незаконним та скасовано наказ банку про звільнення позивача з займаної посади, поновлено його на раніше займаній посаді, стягнуто з банку на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов'язкових платежів, моральну шкоду, судовий збір.

У рамках виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення державною виконавчою службою здійснено списання коштів за кореспондентськими рахунками банку, що відкриті в іншому банку, а саме: середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по день ухвалення судового рішення без утримання податків та інших обов'язкових платежів, моральної шкоди, судового збору та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з фактичним виконанням рішень суду.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Ким повинна бути здійснена сплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу:

роботодавцем, з рахунків якого така сума (без утримання податків та інших обов'язкових платежів) була списана державним виконавцем в рамках виконавчого провадження,

чи працівником (позивачем), який отримав стягнуту суму в повному обсязі, без утримання з неї податків та інших обов'язкових платежів?

2. Якщо обов'язок сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми середньомісячного заробітку покладається на роботодавця, то яким чином роботодавець, як податковий агент, повинен виконати вимоги пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, враховуючи, що списання коштів з його рахунків було здійснене в примусовому порядку, та розрахувати базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором:

із застосуванням коефіцієнта, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу,

чи без застосування такого коефіцієнта?

3. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума судового збору, відшкодована працівнику (позивачу) за рішенням суду? Якщо так, то хто повинен сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з такої суми у разі її стягнення з роботодавця в примусовому порядку?

4. Яким чином підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума моральної шкоди, яка перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, стягнута з роботодавця в примусовому порядку:

у сумі перевищення чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року,

чи у повній сумі моральної шкоди згідно з рішенням суду?

Щодо першого - четвертого питань

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", відповідно до ст. 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Крім того, згідно зі ст. 133 глави 8 "Судові витрати" Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема: