Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що відповідно до Постанови суду було стягнуто з … (далі – Управління) на користь платника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні …

Вказані суми у порядку безспірного списання були списані органом, який здійснює казначейське обслуговування, з рахунків Управління на користь платника в обсязі, який вказано у Постанові суду.

У подальшому платнику від Управління надійшов лист щодо повернення частини з вказаних коштів на казначейський рахунок задля подальшої їх сплати Управлінням в якості податку на доходи фізичних осіб та військового збору, який є податковим агентом у розумінні Кодексу, а отримані платником кошти є об’єктом оподаткування у розумінні підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу.

Таким чином, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Яким чином повинні оподатковуватися кошти, списані з казначейського рахунку податкового агента – Управління, враховуючи, що резолютивна частина Постанови суду, згідно з якою було стягнуто з Управління на користь платника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у наведених обсягах, не містить посилань, що названі суми визначено без утримання податку?

2. Чи є списана сума у тому обсязі, про повернення частини якої просить Управління, враховуючи зміст резолютивної частини Постанови суду, коштами, які були надмірно отримані мною та чи потрібно мені за вказаних обставин повернути частину з отриманих коштів задля того, щоб Управління перерахувало цю суму в якості податків та зборів та в який законний спосіб це можливо зробити?

3. Чи може бути за вказаних обставин, враховуючи зміст резолютивної частини Постанови суду та неможливість звернення у судовому порядку за її роз’ясненнями згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк постанова є виконаною, інтерпритовано ситуацію, що склалась у тому сенсі, що оскільки названа сума була стягнута, а податки та збори податковим агентом не сплачено, це є порушенням податкового законодавства саме податковим агентом, який уникаючи податкової відповідальності, намагається виправити свої помилки за рахунок платника?

4. У разі якщо контролюючий орган вбачатиме у зазначеному порушення податкового законодавства саме Управління, що є підставою для податкової перевірки та настання законних наслідків, які подальші дії платника у ситуації, з приводу якої ініційовано дану податкову консультацію?

Щодо першого та другого питання

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зі змінами (далі – Порядок № 845).

Відповідно до пункту 34 Порядку № 845 після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:

1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;

2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у підпункті 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також доходи, визначені статті 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).