Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ "" (далі - ТОВ, кредитор) щодо оподаткування операцій при неповерненні частини поворотної фінансової допомоги з дати її отримання, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ (перебуває на загальній системі оподаткування та застосовує податкові різниці) надало поворотну фінансову допомогу у 2022 році терміном на 1 рік іншому платнику (боржник), який перебуває на загальній системі оподаткування та застосовує податкові різниці.

У 2023 році допомога була повернута лише частково, решту боргу за поворотною фінансовою допомогою на даний момент протерміновано. ТОВ планує перевести допомогу у частині неповернутої суми додатковою угодою у безповоротну у зв'язку з незадовільним станом боржника. Кредитор та боржник не пов'язані між собою.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи буде мати право кредитор при списанні даної фінансової допомоги включити її до витрат без коригування фінансового результату до оподаткування у податковій декларації?

Сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, вважається поворотною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Поворотна фінансова допомога, не повернута в установлений договором термін, набуває статусу безповоротної і на суму такої допомоги її надавачем збільшується фінансовий результат до оподаткування у випадках, установлених пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у звітному періоді, в якому така допомога набуває статусу безповоротної.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.