Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та відображення у податковій звітності операцій з надання послуг з міжнародного перевезення вантажів та послуг, допоміжних у транспортній діяльності і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (далі – експедитор) за дорученням і за рахунок клієнта організовує від свого імені імпортно-експортне і транзитне перевезення різними видами транспорту та транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, а також надає інші супровідні послуги шляхом залучення третіх осіб. Винагородою експедитора є сума коштів, отриманих від клієнта, за вирахуванням витрат на оплату послуг третіх осіб.

Експедитор до виконання міжнародного перевезення вантажу залучає третю особу – експедитора-нерезидента (далі – експедитор-нерезидент). Експедитор-нерезидент (власними силами або шляхом залучення інших осіб) надає експедитору послуги з міжнародного перевезення та послуги, допоміжні у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження).

Експедитор перевиставляє клієнту вартість послуг, отриманих від експедитора-нерезидента, додаючи суму своєї експедиторської винагороди.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) за якою ставкою ПДВ оподатковується експедитором операція з надання послуг з міжнародного перевезення при перевиставленні їх вартості клієнту, якщо такі послуги були отримані від експедитора-нерезидента?;

2) яким чином експедитор повинен відобразити у податковій звітності з ПДВ вартість вищезазначених послуг з міжнародного перевезення, вартість яких була перевиставлена клієнту, якщо такі послуги були отримані від експедитора-нерезидента?;

3) за якою ставкою ПДВ оподатковується експедитором операція з надання послуг, допоміжних у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження), при перевиставленні їх вартості клієнту, якщо такі послуги були отримані від експедитора-нерезидента за межами митної території України?;

4) яким чином експедитор повинен відобразити у податковій звітності з ПДВ вартість послуг, допоміжних у транспортній діяльності, вартість яких була перевиставлена клієнту, якщо такі послуги були отримані від експедитора-нерезидента за межами митної території України?

Разом з тим, звернення не містить інформації щодо умов договорів, укладених між клієнтом та експедитором, а також між експедитором та експедитором-нерезидентом, а також не зазначено, чи є клієнт (замовник транспортно- експедиторських послуг) резидентом України, що не дає змоги чітко ідентифікувати суть послуг, які надаються в межах виконання таких договорів, та місце їх постачання. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) – суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником (стаття 1 Закону № 1955).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (стаття 9 Закону № 1955).

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону № 1955).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "б", "е" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).