Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема питання початку строку валютного нагляду за операціями з експорту товарів, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що існує неоднозначність в трактуванні норм валютного і податкового законодавства, зокрема в питанні визначення початку перебігу строків валютного нагляду щодо операцій з експорту товарів у зв’язку з постійною нестабільністю ринку сировини та готової продукції, логістики та нормативного регулювання з початку військової агресії російської федерації проти України, внаслідок чого виникають труднощі з вивезенням продукції, як результат, від дати оформлення митної декларації на експорт товарів та дати самого експорту минає значний термін.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з такого питання:

1. З якої дати починається відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів:

з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 "Експорт";

з наступного дня після дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 "Експорт";

з дати фактичного вивезення товарів за межі митного кордону України.

Щодо зазначеного питання.

Підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Зазначаємо, що Закон № 2473 визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою Закону № 2473 є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Звертаємо увагу, що частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2473 встановлено, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом, а в разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Тобто Закон № 2473 є спеціальним Законом у сфері здійснення резидентами валютних операцій.

Водночас Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі – Закон № 959) визначаються загальні принципи, види і права здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, частиною першою статті 5 Закону № 959 визначено, що усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".