Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із здійсненням операцій з постачання послуг у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством на виконання проєкту, що фінансується за рахунок МТД (далі – Проєкт МТД), укладено контрактну угоду з Департаментом міської ради (далі – Виконавець) на виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно з оновленою реєстраційною карткою проєкту (програми) фінансування Проєкту МТД здійснюється за рахунок грантових коштів та є підтримкою ЄС у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб.

З метою реалізації Проєкту МТД Товариство має потребу в укладанні договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, а також у придбанні товарно-матеріальних цінностей (у тому числі у платників ПДВ), фінансування яких здійснюється за рахунок МТД.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підлягають включенню до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, що були отримані від субпідрядників, в описаній у зверненні ситуації;

2) чи необхідно включати субпідрядників, що залучатимуться Товариством у межах реалізації проєкту МТД для виконання будівельних робіт, до плану закупівлі реєстраційної картки проєкту (програми) Виконавця;

3) чи підлягають включенню до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, що були отримані від постачальників будівельних матеріалів, в описаній у зверненні ситуації;

4) чи необхідно включати постачальників будівельних матеріалів, що залучатимуться Товариством у межах реалізації проєкту МТД для виконання будівельних робіт, до плану закупівлі реєстраційної картки проєкту (програми) Виконавця;

5) чи зобов’язане Товариство зазначати у договорах, укладених з постачальниками товарів (будівельних матеріалів), вартість таких товарів (будівельних матеріалів) без ПДВ;

6) чи має Товариство право на відшкодування ПДВ в описаній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Рамкова Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств, підписана 12.12.2006 та ратифікована Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI (далі – Рамкова угода від 12.12.2006) визначає деталізовані положення стосовно правил, що застосовуються до виконання заходів, повністю або частково фінансованих коштом Європейського Співтовариства (далі  Співтовариство), зокрема, стосовно обміну валют, сплати митних зборів і податків (пункт 1.2 статті 1 Рамкової угоди). Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих коштом Співтовариства, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди від 12.12.2006).

Статтею 3 Рамкової угоди від 12.12.2006 визначено, що заходи, які фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).