Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового та іншого законодавства під час виконання господарської діяльності та, керуючись пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є імпорт та оптова торгівля лікарськими засобами.

Відповідно до Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР "Про лікарські засоби" (далі – Закон № 123) після спливу терміну зберігання архівних зразків такі лікарські засоби не підлягають подальшій реалізації як такі, термін придатності яких закінчився, та підлягають утилізації та знищенню.

З огляду на викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1) чи відносяться операції зі зберігання та утилізації архівних зразків лікарських засобів до господарської діяльності в розумінні пункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ?;

2) чи виникають в результаті списання архівних зразків лікарських засобів у зв’язку з набуттям ними статусу відходів і подальшої утилізації та знищення податкові наслідки в розумінні пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ?

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

(далі – Закон № 996)).

Правовідносини, пов'язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, регулюються

Законом № 123.

Згідно зі статтею 2 Закону № 123 під терміном "лікарський засіб" – розуміється будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.

Статтею 23 Закону № 123 визначено, що неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню.

Правила утилізації та знищення лікарських засобів затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.04.2015 № 242, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 травня 2015 року за № 550/26995 (далі – Правила № 242).

Відповідно до пункту 5 розділу I Правил № 242:

під терміном "лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню" розуміються неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких минув; незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; фальсифіковані лікарські засоби;

під терміном "неякісні лікарські засоби" розуміються лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби з терміном придатності, що минув;