Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Фермерського господарства "" (далі – ФГ) щодо податкових наслідків при списанні витрат при загибелі с/г культур внаслідок стихійного лиха – критичних погодних умов та/або воєнних дій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ФГ займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та допоміжною діяльністю у рослинництві.

З метою проведення господарської діяльності ФГ протягом 2017-2022 років укладено з ГУ Держгеокадастр у "" області договори оренди землі та договори суборенди землі.

ФГ займається вирощуванням сільськогосподарських культур та виробництвом насіння (надання послуг) для ТОВ "" (далі – ТОВ) згідно договору на виробництво насіння від 19.03.2024.

Для здійснення виробничої діяльності з вирощування с/г культур та надання послуг з вирощування насіннєвої кукурудзи ФГ оформило кредитні договори в банках, які знаходяться на території України та які ще не погашені.

У зв’язку з несприятливими погодними умовами, які були протягом літного періоду 2024 року на території, де виробляється насіння, в період генеративного розвитку рослин, відбулась загибель насіннєвої кукурудзи частково або повністю.

ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Які податкові наслідки списання витрат при загибелі с/г культур внаслідок стихійного лиха – критичні погодні умови та/або воєнні дії?

2. Чи обов’язково нараховувати ПДВ на суму списаних витрат у період дії воєнного стану?

3. Чи враховуються списані витрати при загибелі с/г культур при розрахунку податку на прибуток?

4. Якими документами має бути підтверджена загибель с/г культур внаслідок стихійного лиха – критичні погодні умови та/або воєнні дії?

Щодо питань 1, 3, 4

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Отже, списання втрат від загибелі сільськогосподарських культур у бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.