Державна податкова служба України відповідно до рішення у справі, яке згідно з постановою набрало законної сили, керуючись пунктом 53.2 статті 53 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Як зазначено у Рішенні та Постанові Підприємство листом (далі – Звернення) звернулось до ДПС для отримання індивідуальної податкової консультації.

За результатами розгляду Звернення Підприємству було надано індивідуальну податкову консультацію, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Не погодившись із висновками, викладеними в ІПК, Підприємство оскаржило ІПК у судовому порядку.

Рішенням, яке згідно з Постановою набрало законної сили, було визнано протиправною та скасовано ІПК.

Згідно з Рішенням:

"Під час дослідження змісту оскаржуваної індивідуальної податкової консультації судом встановлено, що в ній відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства, оскільки в порушення приписів Податкового кодексу України не наведений опис питання, яке заявлене позивачем у зверненні, не враховані фактичні обставини, вказані платником, відсутнє обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання норм податкового законодавства. В оскаржуваному документі наведений лише загальний перелік норм Податкового кодексу України, що не може вважатися податковою консультацією, оскільки вона не дає можливості платнику застосувати її на практиці для вирішення конкретного питання."

Приймаючи до уваги Рішення, ДПС надає індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Фактичні обставини, вказані Підприємством у Зверненні

Основними видами діяльності Підприємства є, зокрема, впорядкування, санітарна очистка та озеленення міських територій, благоустрій територій, організація охорони об’єктів, санітарної очистки міста та інших видів діяльності з прибирання. Для виконання вказаних робіт щорічно з міського бюджету виділяються цільові бюджетні кошти відповідно до затверджених програм. Зокрема, у 2022 році рішенням сесії міської ради затверджено програму.

Як вказано у Зверненні, оплата виконання бюджетної програми здійснюється на підставі заявок на фінансування.

Підприємство отримує бюджетні кошти від розпорядника за виконання вищевказаної програми за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" (далі – КЕКВ 2610). Кошти надходять Підприємству на казначейський рахунок та згідно з планом використання спрямовуються на заробітну плату, ЄСВ, податки, придбання матеріалів, оплату необхідних робіт і послуг та інші поточні видатки.

Опис питань, які заявлені Підприємством у Зверненні

1) "Чи є отримання бюджетних коштів шляхом цільового фінансування в рамках певної програми, коли кошти за необоротні активи надходять до виконавця програми з бюджетного рахунку розпорядника бюджетних коштів, підставою для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ?";

2) "Чи наявний факт постачання товарів, робіт, послуг при цільовому фінансуванні в рамках певної програми, коли кошти за необоротні активи надходять до постачальника, як виконавця відповідної програми з бюджетного рахунку розпорядника бюджетних коштів, без застосування договірного оформлення такої операції?";

3) "Чи відносяться за своїм характером грошові кошти, які отримує Комунальне підприємство, як одержувач бюджетних коштів, за віднесення грошових коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" у зв’язку з виконанням програми до компенсації вартості товарів/послуг (виконання робіт)?";

4) "Чи мають бути включені грошові кошти економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", які передбачалися для виконання виключно на цілі, обумовлені Програмою та мають ознаки невідплатності і безповоротності у розумінні вимог Інструкції № 333 і за своїм характером не є компенсацією вартості товарів/послуг (виконання робіт), до об’єкту оподаткування ПДВ?".

Обґрунтування застосування норм законодавства

Роз’яснення з порушених у Зверненні питань надаються згідно з наступними нормами ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Основні принципи податкового законодавства України установлені статтею 4 розділу І ПКУ, зокрема, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу I ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі 

Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).