Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що ТОВ є платником єдиного податку четвертої групи. ТОВ орендує земельні ділянки у орендодавців – фізичних осіб. Коли власник ділянки помирає, то на момент смерті за даними бухгалтерського обліку щодо померлого орендодавця

буває обліковується або дебіторська, або кредиторська заборгованість. Тобто йдеться або про виплачену наперед орендну плату (аванс), або навпаки –

про заборгованість перед орендодавцем. Спадкоємці померлих орендодавців надають підприємству свідоцтво про спадщину на земельну ділянку, а інколи одразу копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас у свідоцтві про спадщину (у витягу тим паче) не згадано заборгованість, яка виникла на дату смерті власника земельної ділянки (пайщика) у спадкоємця.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію

з наступних питань:

1. Чи має право орендар виплатити спадкоємцю неотриману суму кредиторської заборгованості, яка виникла до дати смерті орендодавця?

2. Чи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід спадкоємця у вигляді виплаченої йому кредиторської заборгованості померлого орендодавця, яка виникла на дату його смерті?

3. Що має показати у Додатку 4ДФ до Об’єднаного розрахунку орендар – податковий агент?

4. Чи можна вважати дебіторську заборгованість виплаченою на користь спадкоємця земельної ділянки і лише після завершення періоду, за який наперед виплатили кошти померлому орендодавцю, починати нараховувати орендну плату?

5. Як провести таке зарахування? Чи ми маємо нарахувати окремо орендну плату спадкоємцеві за період після смерті орендодавця і провести залік зустрічних заборгованостей? Чи потрібно у такому разі із цієї суми утримати податок на доходи та військовий збір? Як відобразити у Додатку 4ДФ

до Об’єднаного розрахунку?

Щодо питань першого-третього

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Законом України

від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі – Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону № 161 та ст. 759 ЦКУ договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди (ст. 15 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша ст. 31 Закону № 161).

При цьому перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина шоста ст. 32 Закону № 161).

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша

ст. 1216 ЦКУ).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша ст. 1218 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1225 ЦКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.