Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента кредит-ноти за поставлений товар, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство згідно з зовнішньоекономічним контрактом отримало товар. При цьому, розмитнення товару та сплату митних платежів (в т.ч. ПДВ) було здійснено з урахуванням кількості відвантаженого в порту навантаження товару, вказаної у транспортному документі (коносаменті) та комерційному рахунку (6239 т).

При вивантаженні товару в порту було виявлено нестачу товару в кількості 191 т, про що складено відповідні акти. На суму нестачі товару постачальник оформив кредит-ноту.

Аркуш коригування до митної декларації, складеної при ввезенні товарів на митну територію України, не оформлювався.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку відображення у податковому обліку платника податку суми ПДВ, яка була сплачена ним під час розмитнення товару у частині нестачі цього товару.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. При цьому звернення не містить інформації, чи укладалася угода з нерезидентом про зміну кількості або ціни придбаного товару (контрактної вартості) та яку кількість придбаного товару і за якою ціною оприбутковано в бухгалтерському обліку Товариства.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX.

Згідно з підпунктами "а", "б" та "в" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів –будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (далі – МКУ) (підпункт 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Для товарів, що ввозяться на митну територію України, відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.