Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку у зверненні повідомила, що є фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Дохід фізичній особі – підприємцю ( ) надходить від компанії нерезидента у валюті долар США. Згідно із п. 292.5 ст. 292 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України

(далі – НБУ) на дату отримання такого доходу. Відповідно, з отриманої суми доходу в гривні фізична особа – підприємець сплачує єдиний податок

5 відсотків. Фізична особа – підприємець ( ) залишає отриманий дохід на валютному рахунку і здійснює продаж валюти у гривню за потреби, перераховуючи ці кошти на свою приватну картку фізичної особи.

В результаті, для прикладу, ( ) доларів США отримані у 2023 році за курсом НБУ ( ) грн (єдиний податок 5 відсотків сплачено з ( ) грн у сумі ( )грн) продані на міжбанку у 2024 році за курсом НБУ ( ) (( ) грн перераховано на приватну картку фізичної особи платника ( )).

У зв’язку з цим, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи виникає дохід у фізичної особи – підприємця, що має бути оподаткований єдиним податком 5 відсотків на курсові різниці, що виникають при продажу валютного доходу фізичної особи – підприємця за курсом міжбанку, що вищий за курс НБУ на дату надходження коштів? Тобто, чи підлягають оподаткуванню єдиним податком різниця з вище наведеного прикладу між 4100-3900=200?

2. Чи курсові різниці є об’єктом бухгалтерського обліку фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування третя група 5 відсотків єдиного податку? І, якщо так, то яким законодавчим актом керуватись для їхнього обліку? І, якщо так, то як саме вони впливають на суму доходу, яку фізична особа – підприємець має задекларувати, а отже оподатковувати єдиним податком?

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).