Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство продає нежитлову будівлю та окремим договором благоустрій території навколо будівлі.

Також у зверненні зазначено, що благоустрій території складається з таких елементів, як розроблення ґрунту, улаштування основи з щебеню та брукованих вимощувань, установлення бордюрів та поребриків, облаштування стоянки для автомобілів та інше. Оскільки понесені витрати на благоустрій території навколо нежитлової будівлі спричинили зміни якісних характеристик земельної ділянки, яка перебуває в оренді Товариства, такі елементи благоустрою були обліковані як новий окремий об'єкт основних засобів "Благоустрій території" на субрахунку 103 "Будівлі і споруди". У зв'язку з продажем такого об'єкта Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: який код зазначати у податковій накладній, а саме код товару з згідно з УКТ ЗЕД чи код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно зі статтею 1 та частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999/року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами (далі - Закон №996), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який, своєю чергою, є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону №996).

Підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.