Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством були складені до податкових накладних розрахунки коригування на зміну ціни, а також на зміну ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ). У покупця виникли сумніви щодо правильності складання таких розрахунків коригування та вважає, що внаслідок цього він не має права на віднесення суми ПДВ за такими податковими накладними / розрахунками коригування до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правильності складання розрахунків коригування при зміні ціни, а також у разі зміни ставки ПДВ.

Водночас звернення не містять опису обставин, які стали причиною складання таких розрахунків коригування, у зв'язку з цим ДПС надає роз'яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) установлено статтями 187, 192, 198 і 201 Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Кодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "л" пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

Відповідно до підпункту 5 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267, зі змінами (далі - Порядок №1307), дані щодо ціни постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ уносяться до графи 7 розділу Б податкової накладної, яка заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку №1307 дані щодо коду ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів / послуг, що постачаються, вносяться до графи 8 розділу Б податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.