Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює підприємницьку діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів на підставі дозволів та ліцензій, виданих державними органами, а саме: надає послуги з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, послуги митного брокера.

Транспортно-експедиторські послуги іноземним замовникам надаються на підставі укладених з ними зовнішньоекономічних договорів, в яких Товариство виконує роль експедитора, митного брокера, перевізника залежно від умов договору. Надання послуг здійснюється на підставі договору транспортного експедирування.

Цим договором з транспортного експедирування, окрім іншого, визначено, що одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату від замовника-нерезидента виконати самостійно або організувати виконання із залученням підрядників, визначених договором послуг замовника (нерезидента).

Предметом договору є надання транспортно-експедиторських послуг при міжнародному перевезенні вантажів як від замовника-нерезидента на митну територію України, так і з митної території України до замовника-нерезидента.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є об'єктом оподаткування ПДВ транспортно-експедиторські послуги, а саме послуги з експедирування вантажів, видачі й одержання транспортної документації, діяльність митних брокерів, які надає Товариство замовнику-нерезиденту, у випадку коли одержувачем/відправником вантажу, стосовно якого надаються послуги, є українська компанія (резидент)?

2) чи може вплинути на прийняття рішення про визначення зазначених експедиторських послуг як об'єктів оподаткування ПДВ те, що українська компанія (резидент), яка виступає одержувачем/відправником вантажу, може мати ознаки постійного представництва замовника-нерезидента на митній території України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон №1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.