Державна податкова служба України розглянула звернення Іноземної компанії щодо деяких питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, Іноземна компанія є юридичною особою, яка була створена та зареєстрована відповідно до законодавства Нідерландів та має місце ефективного управління на території України. Іноземна компанія надає юридичні та консультаційні послуги резидентам та нерезидентам України.

Після державної реєстрації Іноземної компанії в Нідерландах Іноземна компанія самостійно визнала себе податковим резидентом України і була взята на облік податковими органами України.

Після отримання статусу резидента України Іноземна компанія подає декларації з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність відповідно до чинного законодавства України.

Інша іноземна компанія - нерезидент України, яка не є пов'язаною особою або власником Іноземної компанії, здійснила перерахунок безповоротної фінансової допомоги в іноземній валюті на банківський рахунок Іноземної компанії, який відкритий в іноземному банку.

У зв'язку із викладеним вище у заявника виникли питання:

1. Чи включається іноземна безповоротна фінансова допомога, яку платник податку отримав від нерезидента на свій іноземний банківський рахунок, до прибутку із джерелом походження за межами України, що не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?

2. Чи потрібно відображати в податковій декларації з податку на прибуток підприємств прибуток з джерелом походження за межами України, що не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, і якщо відповідь "так", то який порядок відображення такого прибутку в податковій декларації?

Щодо питань 1 - 2

Пунктом 1.1 ст. 1 Кодексу встановлено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку - резидентами, зокрема, є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

управління банківськими рахунками іноземної компанії;

ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;