Державна податкова служба України розглянула звернення щодо повернення попередньої оплати (авансу) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладено договір на придбання партії товару одного найменування та перераховано постачальнику попередню оплату (аванс), на дату отримання якої постачальником було складено та зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Постачальником було поставлено лише частину передплаченого товару.

У зв'язку з невиконанням умов договору Товариство подало позов до суду про стягнення заборгованості за вказаним договором, за результатами розгляду якого частина коштів була повернута Товариству від постачальника (як сплата за мировою угодою), частина від приватного виконавця (стягнута на користь Товариства у межах виконавчого провадження).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи зобов'язаний постачальник скласти розрахунок коригування та надати його Товариству для реєстрації в ЄРПН та який код причини коригування зазначається в такому розрахунку коригування?

2. Чи має Товариство на підставі складеного постачальником розрахунку коригування відкоригувати податковий кредит, а постачальник податкові зобов'язання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996­XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.