Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства стосовно ліцензування діяльності з надання інформаційно-агентських послуг та кур'єрської доставки алкогольних напоїв та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що має намір укласти договір про інформаційно-агентські послуги та кур'єрську доставку товару із суб'єктом господарювання (далі - Агент), згідно з яким Агент буде надавати послуги з кур'єрської доставки та отримання платежів від покупців через відповідну платформу/додаток.

Одним зі способів оплати товару, який замовляється покупцем через відповідну платформу/додаток є переказ коштів на користь Агента через платіжний віджет Google Pay.

Потім Агент утримує попередньо узгоджену комісію за використання платформи/додатка та за послуги кур'єрської доставки, а залишок коштів перераховує Товариству.

Товариство має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має право Агент у процесі виконання договору про інформаційно-агентські послуги та кур'єрську доставку товару приймати кошти та здійснювати доставку алкогольних напоїв, не маючи ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а Товариство продавати алкогольні напої через Агента згідно з договором про інформаційно-агентські послуги та кур'єрську доставку товару на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями? Чи не буде такий спосіб продажу алкоголю порушенням Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95 ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481) та Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265)?

Щодо зазначеного питання

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом №481.

Статтею 1 Закону №481 визначено, що:

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі №481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини двадцять третьої ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з частиною тридцять дев'ятою ст. 15 Закону №481 у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Частиною сорок першою ст. 15 Закону №481 визначено, що у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 15-3 Закону №481 установлено, зокрема, заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, особам та особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі та обов'язок продавця зазначених напоїв, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення 18-річного віку покупцем, звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.