Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо застосування норми пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі повернення помилково сплачених коштів, які не є податковим зобов'язанням з податку на додану вартість (далі - ПДВ), керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство, маючи намір поповнити рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ), помилково перерахувало кошти на бюджетний розрахунковий рахунок для сплати штрафних санкцій в сумі гривень згідно з платіжною інструкцією №__. На даний момент Товариство не має податкового боргу з ПДВ і має намір повернути на свій розрахунковий рахунок помилково сплачену суму коштів.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо застосування норми пункту 43.4-1 статті 43 Кодексу у разі повернення помилково сплачених коштів, які не є податковим зобов'язанням з ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 Кодексу.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).

Пунктом 43.4 статті 43 Кодексу визначено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ, у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а в разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4-1 статті 43 Кодексу).