Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо особливостей застосування норм пункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством було отримано від підрядника послуги (роботи по монтажу обладнання). Згідно з умовами договору, таке обладнання було придбане підрядником (було власністю підрядника) та його вартість була включена до вартості послуг (робіт), які були надані Товариству таким підрядником, зазначеної у акті приймання-передачі виконаних робіт (далі - акт).

За операцією з надання послуг (виконання робіт) постачальником (підрядником) було складено податкову накладну, у якій було вказано номенклатуру послуги (без виокремлення номенклатури обладнання). Товариством на підставі такої податкової накладної було сформовано податковий кредит за операцією з придбання послуг.

У зв'язку з веденням бойових дій та неможливістю забезпечити належну охорону місця виконання робіт відбувся факт крадіжки (розкомплектування) обладнання, яке було змонтоване підрядником та вартість якого була включена до вартості виконаних робіт, зазначеної у акті.

Зважаючи на те що викрадене обладнання, яке у зв'язку з крадіжкою (розкомплектуванням) надалі не може бути використане у господарській діяльності, Товариством не придбавалося як окремий товар, а вартість його була включена до вартості отриманих від постачальника послуг, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань нарахування податкових зобов'язань, визначених пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, а саме щодо:

1) обов'язку нарахування податкових зобов'язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на вартість матеріалів, які були придбані підрядником та вартість яких була включена до вартості виконаних ним робіт, якщо після прийняття цих робіт Товариством такі матеріали були викрадені;

2) порядку визначення бази оподаткування за такими матеріалами;

3) необхідності в описаному у зверненні випадку нарахування податкових зобов'язань на інших підставах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.