Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення '...' щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомляє, що не має змоги сплачувати податки та збори із нарахованої заробітної плати з розрахункового рахунку в зв'язку з тим, що банк, в якому у Товариства відкриті рахунки, відмовив у продовженні ділових відносин та заблокував рахунки.

Таким чином, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким іншим чином Товариство може сплатити податки при нарахуванні заробітної плати?

2. Чи будуть нараховані штрафні санкції, якщо несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)?

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 Кодексу.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 Кодексу).

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 Кодексу).

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 Кодексу).

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 Кодексу).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім того, згідно з п. 87.7 ст. 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Кодексом.