Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо оподаткування мінімальним податковим зобов'язанням земельних ділянок, що відносяться до несільськогосподарських угідь категорії земель сільськогосподарського призначення, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ, має основний вид діяльності за КВЕД:10.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

Товариство у своїй діяльності використовує орендовані земельні ділянки, які відносяться до несільськогосподарських угідь категорії земель сільськогосподарського призначення.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи є об'єктом оподаткування мінімальним податковим зобов'язанням земельні ділянки, що відносяться до несільськогосподарських угідь категорії земель сільськогосподарського призначення?

Відповідно до частин першої та другої ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).