У зв’язку з надходженням до Держмитслужби звернення акціонерного товариства "Українська залізниця" від 17.11.2023 № ЦЦМ-12/447 (вх. Держмитслужби від 20.11.2023 № 29334/14) щодо подачі вагонів з товарами на під’їзні колії підприємства, яке є утримувачем авторизованого об’єкта, повідомляємо таке.

Відповідно до пунктів 10 та 20 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – Кодекс):

дозвіл митного органу – надання особі митним органом усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій;

митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Пунктом 2 частини другої статті 191 Кодексу визначено, що перевізник зобов’язаний у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

Відповідно до частини першої статті 200 Кодексу після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов’язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною сьомою статті 249-1 Кодексу об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", є місцем доставки та використовується для розміщення товарів на тимчасове зберігання та/або у митний режим митного складу.

Частиною першою статті 258 Кодексу визначено, що під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Частиною третьою статті 259 Кодексу встановлено, що попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу закони України, акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті на виконання законів України з питань державної митної справи до набрання чинності цим Кодексом, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів з питань державної митної справи (у тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Пунктом 2.15 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.09.2008 № 1019/1143 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 за № 1157/15848 (далі – Інструкція), товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються в зонах митного контролю, які створюються на коліях загального користування й у яких товари (вантажі) перебувають під охороною залізниці, або, з дозволу митного органу, – в інших місцях чи під’їзних коліях, визначених як зони митного контролю.