Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку - фізична особа - підприємець - платник єдиного податку 2 групи, здійснює діяльність по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів. Планує продавати оливу до 20 л фізичним особам (кінцевим споживачам).

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно фізичній особі - підприємцю в зазначеній ситуації вносити КВЕД 47.30?

2. Чи є ризик, що після внесення КВЕДу фізичну особу - підприємця позбавлять права перебувати на спрощеній системі оподаткування?

3. Згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу чи може фізична особа - підприємець продавати мастило кінцевим споживачам (фізичним особам) з бочки на розлив не більше 19 л? Чи може одній особі платник продавати на розлив два рази по 19 л в той самий день?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а/також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Так, відповідно до пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку першої - третьої груп не можуть бути фізичні особи - підприємці, які здійснюють, зокрема, продаж підакцизних товарів (крім, зокрема, роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу.

Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву, у якій зазначаються, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).