Державна податкова служба України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування доходів нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, підприємство-заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність та реалізує власно вироблену продукцію на експорт. У зв'язку із воєнним станом та певними обмеженнями підприємство не мало можливості виконати певні умови контракту на поставку продукції нерезиденту, що призвело до нарахування штрафних санкцій, згідно з умовами контракту, на користь нерезидента в листопаді 2022 року. В бухгалтерському обліку витрати з нарахування штрафних санкцій були віднесені на витрати періоду.

У зв'язку з валютними обмеженнями, запровадженими Національним банком України на час воєнного стану, підприємство не має можливості здійснити оплату штрафних санкцій на користь нерезидента.

Кредиторська заборгованість на даний час не погашена. Підприємство не виплатило штрафні санкції нерезиденту, також не перерахувало податок на доходи нерезидента, не заповнювало та не подавало Додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене вище, заявник запитує:

Чи має підприємство збільшувати об'єкт оподаткування податком на прибуток згідно із пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу? Якщо так, то в якому періоді, враховуючи той факт, що нарахування штрафних санкцій на користь нерезидента відбулося в листопаді 2022 року, а виплата такого доходу не відбулася?

Частинами першою та другою ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини другої ст. 551 ЦКУ, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частини перша-друга ст. 552 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.