Державна податкова служба України розглянула звернення щодо включення постачальником суми дебіторської заборгованості до витрат поточного періоду та коригування податкових зобов'язань з ПДВ у разі прощення боргу і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством згідно з умовами договору поставки було відвантажено товари покупцю, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідну податкову накладну та задекларовано податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів. Покупцем товари було оплачено не у повному обсязі.

Надалі постачальником та покупцем було укладено мирову угоду, згідно з якою договір поставки було розірвано, а постачальником було прощено борг покупцю.

З моменту відвантаження товару і до укладення мирової угоди зменшення ціни та/або кількості поставленого товару не відбувалося.

Товариство не формує резерви сумнівних боргів, не застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, звітує з податку на прибуток щорічно.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) наявності підстав для включення суми дебіторської заборгованості до витрат поточного періоду (2021 рік);

2-3) податкових наслідків для постачальника та необхідності складання та реєстрації в/ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання товару.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до статті 175 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - НП(С)БО) дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Безнадійна дебіторська заборгованість/- поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (пункт 11 НП(С)БО).

Таким чином, списання безнадійної дебіторської заборгованості постачальником, який не застосовує податкові різниці відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").