Про затвердження Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 9 жовтня 2023 року N 831

Відповідно до підпункту 5 пункту 5, пункту 9 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227, зі змінами, з метою належної організації роботи структурних підрозділів органів ДПС під час здійснення контрольно-перевірочних заходів та вимог Податкового кодексу України наказую:

1. Затвердити Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку (далі - Методика), що додається.

2. Керівникам територіальних органів ДПС забезпечити доведення цього наказу до працівників підпорядкованих підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, та практичне використання такими підрозділами Методики. Термін - постійно.

3. Департаменту організації роботи Служби забезпечити оприлюднення цього наказу на вебпорталі ДПС.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на в. о. заступника Голови ДПС Сокура Євгенія.

В. о. Голови

Тетяна КІРІЄНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної податкової служби України

09 жовтня 2023 року N 831

Методика проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

I. Загальні положення

1.1. Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку (далі - Методика) розроблено з метою належної організації контрольно-перевірочних заходів під час проведення документальних перевірок (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) платників податків, у яких виникає податковий обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму акцизного податку при здійсненні операцій, які підлягають оподаткуванню таким податком.

Методика містить інформацію щодо:

обсягів інформації, яка має бути перевірена та висвітлена в матеріалах перевірки;

способів викладення в матеріалах перевірки фактів та обставин;

способів обґрунтування висновків.

Методика має винятково роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Методика не є вичерпною і може змінюватись та/або доповнюватись, зміни та доповнення до неї затверджуються відповідними наказами ДПС.

Методику рекомендовано застосовувати посадовими особами підрозділів центрального апарату ДПС та її територіальними органами, до функціональних повноважень яких належить здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо платників податків - юридичних осіб з метою якісної організації документальних перевірок у частині дотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

1.2. Методику розроблено з урахуванням нормативно-правових та розпорядчих актів ДПС, які рекомендовано використовувати під час проведення інспектором дослідження інформації про господарську діяльність платника податків з підакцизними товарами та здійснення автоматизованого аналізу, зокрема: Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (зі змінами) (далі - Кодекс); Закону України від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (зі змінами) (далі - Закон N 3543). Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами) (далі - Закон N 481); Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами); Закону України від 22 жовтня 1999 року N 1192-XIV "Про гуманітарну допомогу" (зі змінами) (далі - Закон N 1192); Закону України від 17 травня 2012 року N 4765-VI "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" (зі змінами) (далі - Закон N 4765); Закону України від 12 травня 2015 року N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (зі змінами) (далі - Закон N 389);

постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року N 891 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів" (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року N 981 "Про затвердження переліку підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України нафтопродукти для використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості, та річних обсягів квот на відвантаження або ввезення нафтопродуктів" (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року N 408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року N 545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року N 722 "Про затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, переліку денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України";

постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року N 74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв";

постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року N 686 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування" (далі - постанова N 686);

постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року N 715 "Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового";

постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року N 1218 "Про затвердження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу" (зі змінами) (далі - постанова N 1218);

постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року N 1310 "Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв" (далі - постанова N 1310);

постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року N 77 "Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом"; наказу Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 751/4044 (зі змінами) (далі - наказ N 246); наказу Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 892/4185 (зі змінами) (далі - наказ N 291); наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1393 "Про затвердження Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2012 за N 44/20357 (зі змінами); наказу Міністерства фінансів України від 07.08.2012 N 899 "Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб'єктів господарювання, які використовують нафтопродукти, що отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для хімічної промисловості, форм Довідки про прогнозований обсяг нафтопродуктів, які планується використовувати як сировину для виробництва у хімічній промисловості, Довідки про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, та Журналу обліку погашених податкових векселів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2012 за N 1410/21722 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 21.08.2017 N 709 "Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за N 1134/31002;

наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 N 944 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за N 4/32975 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 N 188 "Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за N 579/33550;

наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 N 249 "Про затвердження форми заяви про включення до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за N 675/33646;

наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 N 290 "Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад" (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 N 729 "Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за N 1241/35524 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 27.01.2021 N 43 "Про затвердження Структури та форми електронного документа для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2021 за N 425/36047;

наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2021 N 102 "Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2021 за N 666/36288 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 25.08.2022 N 255 "Про затвердження форми Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції та форми Довідки про цільове використання спирту етилового", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2022 за N 1035/38371 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2022 N 271 "Про затвердження форми Звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за N 1144/38480 (зі змінами) (далі - наказ N 271);

наказу Державної податкової служби України від 04.09.2020 N 470 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" (зі змінами) (далі - наказ ДПС N 470);

наказу Державної податкової служби України від 25.02.2021 N 244 "Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок" (далі - наказ ДПС N 244);

наказу Державної податкової служби України від 29.09.2022 N 698 "Про затвердження форми Журналу обліку погашення податкових векселів" (зі змінами);

наказу Державної податкової служби України від 09.06.2023 N 444 "Про затвердження Методики проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль з дотриманням якого покладено на податкові органи" (далі - наказ ДПС N 444)

наказу Державної податкової служби України від 10.08.2023 N 649 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи територіальних органів ДПС при проведенні обліку податкових векселів, які видаються суб'єктами господарювання до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції)"; наказу Державної податкової адміністрації України від 12.12.2006 N 771 "Про затвердження Порядку пломбування місць можливого доступу до спирту на брагоректифікаційних апаратах підприємств - виробників спирту та спиртовмісної продукції всіх форм власності"; наказу Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 N 251 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру";

інших нормативно-правових актів, що регулюють питання ведення фінансово-господарської діяльності платників податків і використовуються при визначенні податкових зобов'язань з акцизного податку.

1.3. Інформація, яка одержана під час перевірок, використовується виключно у спосіб, визначений Кодексом та іншими законодавчими актами з питань оподаткування. Розголошення інформації з обмеженим доступом, одержаної під час проведення перевірки, не допускається.

Терміни у цій Методиці вживаються у значеннях, визначених у Кодексі та у Законі N 481.

1.4. Джерела інформації

Під час проведення перевірки може бути використана:

наявна податкова інформація, що міститься у складі:

1) податкової звітності платника податків;

2) ІКС "Податковий блок" (підсистеми: "Обробка податкової звітності та платежів", "Облік платежів", "Податковий аудит", "Реєстрація платників податків", Аналітична підсистема);

3) Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

4) Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ);

5) Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - ЄРАН);

6) Системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишку пального, показників обсягів обігу спирту етилового;

7) Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

8) Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

9) переліку ліцензіатів, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до статті 8 Закону N 2019, Реєстру об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП, на період військового стану доступ до реєстрів може бути обмежений або закритий);

10) Журналу обліку погашення податкових векселів;

11) інформації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни, яка оприлюднена на вебпорталі ДПС;

12) останнього акта (довідка) перевірки, що проведено органом державної податкової служби;

13) інших джерел (залежно від наявності та потреби);

інформація, що надійшла:

1) від платників податків та податкових агентів, у тому числі дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);

2) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

3) від банків, інших фінансових установ - про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

4) за наслідками податкового контролю;

5) інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана податковому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

6) дані регістрів податкового та бухгалтерського обліку.

II. Структура відображення інформації

2.1. Метою документальної перевірки є встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку, а також дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема вимог Закону N 481.

Під процедурою перевірки слід розуміти послідовність виконання конкретних дій для отримання доказів у процесі перевірки суб'єкта господарювання.

Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою акцизного податку, а також інших документів та податкової інформації, отриманої в установленому законодавством порядку контролюючим органом, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Для цілей, визначених цією Методикою, перевіркою вважається документальна перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати акцизного податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, установлених підпунктами 44.3.1 - 44.3.4 пункту 44.3 статті 44 розділу II Кодексу.

2.2. Завдання документальної перевірки акцизного податку: здійснити перевірку додержання платником податків законодавчих вимог, які регламентують порядок нарахування, сплати, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та складання звітності з акцизного податку. Перевірка акцизного податку передбачає дослідження питань, зазначених у розділі III "Рекомендації щодо проведення податкової перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку" цієї Методики, а також, зокрема, але не виключно:

дотримання вимог ведення поточних записів у первинному, аналітичному та синтетичному обліку господарських операцій з огляду на які нараховується акцизний податок;

правильності складання і дотримання термінів подання податкових декларацій контролюючим органам;

правильності арифметичних розрахунків сум податкових зобов'язань з акцизного податку;

правильності відображення залишків заборгованості в розрахунках з бюджетом з акцизного податку в обліку та звітності;

своєчасності і повноти перерахування податку тощо.

2.3. Починати перевірку рекомендуємо зі встановлення факту здійснення платником податків діяльності, що привела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявності чинних ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, а також правильності визначення бази оподаткування акцизним податком, адже саме до неї застосовується відповідна ставка податку і відповідно визначається розмір податкового зобов'язання.

2.4. Перевірка нарахування та сплати акцизного податку відбувається у двох напрямах: аналітичному та документальному.

При цьому збір інформації починається з поданої звітності (у тому числі уточнюючої), доперевірочного аналізу та встановлення/відсутності ризиків у діяльності платника податків. Такі заходи вживаються з урахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС N 470.

Процес проведення документальної перевірки умовно поділяється на 3 етапи.

Організаційний етап - включає в себе вибір підприємства, що підлягає перевірці. Після виходу на перевірку першочерговим є обов'язкове ознайомлення з наказом про облікову та податкову політику платника податків.

Етап перевірки регістрів бухгалтерського обліку, даних стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) та податкової звітності - відповідно до затвердженої платником податків облікової політики доцільною є перевірка здійснених платником податків операцій з відображенням їх у бухгалтерському та податковому обліку, що містять у собі дані стосовно операцій з підакцизними товарами (продукцією) підприємства, перевірка аналітичних відомостей та карток за рахунками, перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності податковій декларації з акцизного податку та даними стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) за відповідний період.

Для перевірки зазначеного доцільною є перевірка регістрів бухгалтерського обліку, що містять у собі дані рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом N 291 (далі - План рахунків).

Для складання декларації з акцизного податку використовуються дані субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за акцизним податком". Платники акцизного податку можуть запровадити ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання декларації з акцизного податку та оперативного контролю розрахунків з акцизного податку.

Суми податкових зобов'язань з акцизного податку відображаються за кредитом субрахунку 642 "Розрахунки з обов'язкових платежів". За цим субрахунком може бути відкритий окремий субрахунок другого порядку, наприклад, 642/1 "Розрахунки з акцизного податку".

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного податку, перераховані до бюджету, за кредитом - суми акцизного податку за реалізованими товарами.

В імпортера підакцизної продукції при придбанні марок акцизного податку суми сплаченого акцизного податку відображатимуться за дебетом субрахунку 642/1. При ввезенні товару на митну територію України сума акцизного податку (разом із сумою мита та інших витрат) відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку N 9 "Запаси", затвердженого наказом N 246, включається до первісної вартості запасів.

Під час документальної перевірки необхідно визначити правильність відображення оборотів за кредитом рахунку 642/1 "Розрахунки з акцизного податку". Для цього використовуються: відомість з відвантаження товарів, товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції, банківські касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 642/1 перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом за акцизним податком.

На завершенні документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебітом та кредитом рахунку 642/1 та відповідність цих сум сумам, відображеним у відповідних Деклараціях з акцизного податку з додатками, форма яких затверджена наказом N 14 (далі - Декларація), поданих до контролюючого органу.

Рекомендований алгоритм зіставлення даних, що задекларовані платниками податків у Декларації, з даними бухгалтерського обліку.

Зіставлення даних, задекларованих платниками податків у Декларації, з даними бухгалтерського обліку здійснюється з використанням загальної оборотно-сальдової відомості, оборотно-сальдових відомостей за рахунками (дебетові та кредитові обороти) згідно з планом рахунків, за якими ведеться бухгалтерський облік відповідно до наказу про облікову політику, затвердженого на підприємстві.

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплата акцизного податку здійснюється на рахунку бухгалтерського обліку 64 "Розрахунки за податками й платежами" (нарахування за кредитом рахунку, сплата податку - за дебетом). Аналітичний облік розрахунків з акцизного податку ведеться на окремому субрахунку, визначеному суб'єктом господарювання. Обороти за кредитом рахунку 64 субрахунок "Акцизний податок" зіставляються з даними Декларації.

Кореспонденція рахунків та сплати акцизного податку

Первинний документ	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
Якщо оплата здійснюється відвантаженням		Дт	Кт
Видаткова накладна	Відвантажено покупцю підакцизну продукцію (товар) виробником	361	701
Податкова накладна	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	701	641/ПДВ
Довідка бухгалтера	Нараховані податкові зобов'язання з акцизного податку	701	642/1
	Списано з балансу відвантажену продукцію	901	26
	Списано на фінансові результати чистий дохід	701	791
	Списано на фінансовий результат собівартості реалізації	791	901
Виписка банку	Отримано оплату за відвантажену продукцію	311	361
Якщо товар реалізується на умовах передплати
Виписка банку	Отримано передплату від покупця	311	681
Податкова накладна	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	643	641/ПДВ
Довідка бухгалтера	Нараховані податкові зобов'язання з акцизного податку	645	642/1
Видаткова накладна	Відвантажено продукцію	361	701
	Списано податкові зобов'язання з ПДВ	701	643
	Списано податкові зобов'язання з акцизного податку	701	645
Довідка бухгалтера	Списано з балансу відвантажену продукцію	901	26
	Списано на фінансові результати чистий дохід	791	901
	Зарахування заборгованості	681	361
Операції зі сплати акцизного податку
Платіжне доручення	Сплата акцизного податку з вітчизняних товарів виробником	642/1	311

При проведенні перевірки слід також проаналізувати дані рахунків (у розрізі субрахунків з аналітикою):

20 "Виробничі запаси", який призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), відходів основного виробництва;

23 "Виробництво", який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції;

26 "Готова продукція", який призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства;

31 "Рахунки в банках", який призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій;

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", який призначено для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи;

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", який призначено для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги.

Бухгалтерські дані щодо обсягів виробленої та реалізованої продукції відповідно до оборотно-сальдових відомостей, карток за рахунками 20 "Виробничі запаси", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 70 "Доходи від реалізації" та бухгалтерських проводок:

придбання сировини для виробництва продукції Дт 20 Кт 63;

передано у виробництво Дт 23 Кт 20 у зіставленні з кількісним обсягом тари, етикеток тощо;

виробництво готової продукції Дт 26 Кт 23.

Виробнича собівартість продукції складається з постійних (заробітна плата, амортизаційні відрахування, орендна плата та інші), змінних (сировина, електроенергія, паливо та ін.) та нормативних виробничих витрат (втрати в межах норм, затверджені наказом на підприємстві);

реалізація готової продукції Дт 36 Кт 70;

податкове зобов'язання Дт 70 Кт 64;

собівартість реалізованої продукції Дт 90 Кт 26.

Собівартість реалізації в свою чергу кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: "Виробництво", "Готова продукція", "Товари", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", "Загальновиробничі витрати".

Визначення кількості реалізованої продукції дійснюється шляхом перерахунку кількісних даних реалізованої продукції згідно з регістрами аналітичного обліку за кредитом рахунку 26 "Готова продукція", дебетом рахунку 902 "Собівартість реалізованої продукції" та регістрами складського обліку в розрізі кожного виду продукції.

Дослідження кількості втраченої продукції здійснюється шляхом аналізу даних аналітичних та синтетичних рахунків 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 94 "Інші операційні витрати", а також рекомендується:

дослідити причини втрати, для чого аналізується інформація, наведена в первинних документах (актах, відомостях та ін.), інвентаризаційних описах, в розрізі видів втраченої продукції;

встановити кількість підакцизної продукції, переданої на переробку як давальницька сировина, виробникам інших видів продукції, для чого аналізуються дані аналітичних та синтетичних рахунків 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" та інші;

проаналізувати інформацію, наведену в первинних документах (актах, відомостях та ін.), в розрізі видів переданої на переробку продукції. Дослідити операції здійснення такої переробки та отримання (оприбуткування) на баланс, отриманої з переробки іншої готової продукції.

Крім цього, рекомендуємо також проаналізувати дані рахунків (у розрізі субрахунків з аналітикою) з даними стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA):

для виробників підакцизних товарів - дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.6 "Продукція (товари/роботи, послуги)", підрозділу 4.1 "Відомості про продаж" SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

елемента "Дебет" ( N 3.1.14.1) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.1.1) "Характеристика елемента" - "361";

елемента "Кредит" ( N 3.1.14.2) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.2.1) "Характеристика елемента" - "701" підрозділу 3.1 "Бухгалтерські операції" розділу III "Журнал бухгалтерських записів" SAF-T UA;

для імпортерів підакцизних товарів - дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.7 "Запаси", підрозділу 4.2 "Відомості про придбання/закупівлю" SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

елемента "Дебет" ( N 3.1.14.1) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.1.1) "Характеристика елемента" - 28 "Товари", "281 (Товари на складі), 282 (Товари в торгівлі)", 283 "Товари на комісії";

елемента "Кредит" ( N 3.1.14.2) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.2.1) "Характеристика елемента" - "632" (Розрахунки з іноземними постачальниками) підрозділу 3.1 "Бухгалтерські операції" розділу III "Журнал бухгалтерських записів" SAF-T UA.

При імпорті підакизних товарів слід дослідити інформацію про товари, які імпортуються платником податків за даними митних декларацій - кількість митних оформлень за визначений період з урахуванням перших чотирьох символів коду товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у графі 33 митної декларації, враховуючи літерний код напрямку переміщення "ІМ" з кодом митного режиму: "40, 41, 51, 72, 75, 76", з типом декларації АА/ДТ/ДП. При цьому слід врахувати, що розрахунки в такому випадку мають бути відображені на окремому субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".

Також необхідно зіставити показники щодо обсягів імпортованих виробів з дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси". Перевірити напрям використання імпортованих товарів шляхом дослідження ланцюга документування їх списання (кредит рахунку 20).

Для визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі алкогольних напоїв - дані стандартного аудиторського файлу SAF-T UA, елементи SAF-T UA, розрахунок здійснюється на основі підрозділу 2.6. "Продукція (товари/роботи, послуги)", підрозділу 4.1 "Відомості про продаж" SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

списання собівартості з реалізації (реалізованих товарів) елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "902"; Елементу "Кредит" (N 4.1.13.2) по елементу "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елементу" - "282" "26";

списання торгової націнки:

елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "285"; елемента "Кредит" (N 4.1.13.2) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "282".

Відображено доходи від реалізації:

елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "361";

елемента "Кредит" ( N 4.1.13.2) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "701".

Нараховано податкові зобов'язання з акцизного податку:

елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "701";

елемента "Кредит" ( N 4.1.13.2) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "641/АП".

Сплачено акцизний податок:

елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "641/АП";

елемента "Кредит" ( N 4.1.13.2) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "311".

Для виробників (визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах) - дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.6 "Продукція (товари/роботи, послуги)", підрозділу 4.1 "Відомості про продаж" з розрахунком на основі даних:

1. Елемента "Дебет" ( N 3.1.14.1) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.1.1) "Характеристика елемента" - "361";

2. Елемента "Дебет" ( N 4.1.13.1) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.1.1) "Характеристика елемента" - "701";

елемента "Кредит" ( N 4.1.13.2) за елементом "Код рахунку" (N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "641/АП".

Для імпортерів (визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) - дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.7 "Запаси", підрозділу 4.2 "Відомості про придбання/закупівлю" з розрахунком на основі даних:

1. Оприбутковування імпортного товару:

елемента "Дебет" ( N 3.1.14.1) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.1.1) "Характеристика елемента" - "281 (Товари на складі), 282 (Товари в торгівлі)";

елемента "Кредит" ( N 3.1.14.2) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.2.1) "Характеристика елемента" - "632" (Розрахунки з іноземними постачальниками);

2. Віднесення попередньо сплаченого акцизного податку на собівартість продукції:

елемента "Дебет" ( N 3.1.14.1) за елементом "Код рахунку" (N 3.1.14.1.1) "Характеристика елемента" - "281" (Товари на складі);

елемента "Кредит" "Код рахунку" ( N 4.1.13.2.1) "Характеристика елемента" - "641/АП".

Рекомендуємо здійснити перевірку достовірності відображення господарських операцій з підакцизними товарами (продукції) у бухгалтерському обліку та у передбаченій законодавством звітності з виробництва та обігу підакцизної продукції (товарів) та податкової звітності акцизного податку.

Слід зазначити, що основними документами, які підлягають перевірці при обчисленні акцизного податку, є первинні та інші документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, а також звіти суб'єкта господарювання щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та податкова звітність акцизного податку, а саме:

Декларація;

Форми звітів: N 1-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту" (далі - форма звіту N 1-РС), N 2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" (далі - форма звіту N 2-РС), N 3-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів" (далі - форма звіту N 3-РС), N 1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі" (далі - форма звіту N 1-ОА), N 1-ОТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі" (далі - форма звіту N 1-ОТ), які затверджені наказом N 49.

Відомості, наведені в Декларації, повинні підтверджуватися первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

тютюнова сировина, тютюнові відходи;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок встановлюються:

статтею 215 розділу VI Кодексу (з урахуванням підрозділу 5 розділу XX Кодексу) та є єдиними на всій території України;

відповідно до визначень розділу I Кодексу: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації Декларацію.

Податок з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), які використані як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 розділу VI Кодексу).

Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 -1 розділу I Кодексу (пункт 218.2 статті 218 розділу VI Кодексу).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника.

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов'язані пред'явити квитанції або платіжні інструкції про сплату податку з відміткою банку / небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.

При реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів:

суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання Декларації за місячний податковий період.

Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Відвантаження алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з оформленням митної декларації, при цьому мінімальні оптово-відпускні ціни для алкогольних напоїв не застосовуються (частина дев'ятнадцята статті 15 Закону N 481).

Враховуючи, що акцизний податок та його база оподаткування є суто розрахунковою величиною, то підтвердження правомірності їх визначення рекомендується проводити виключно шляхом перевірки (суцільним чи вибірковим способом) даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, наданих платником податків під час проведення документальної перевірки.

Рекомендовано також відобразити повноту використання платником податків виробничих потужностей, а також наявності невиробничих потужностей і наявність складських приміщень, використання/невикористання їх можливостей.

Заключний етап - це узагальнення встановлених порушень (відхилень) з подальшим їх відображенням у висновках акта (довідки) про проведення перевірки.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки, надані відповідно до статті 84 розділу II Кодексу та інших законів України;

судові рішення;

податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи;

мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

III . Рекомендації щодо проведення податкової перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

Під час документальної перевірки достовірності, повноти, нарахування та сплати акцизного податку рекомендуємо досліджувати такі питання:

3.1. Визначити, чи здійснює суб'єкт господарювання операції з підакцизними товарами та чи є він платником акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини або особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), що звільняються від оподаткування акцизним податком та/або на які встановлено нульову (або знижену) ставку акцизного податку, порушили умови цільового використання таких товарів;

особа - власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, яка протягом звітного періоду отримала документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху або сплатила до бюджету акцизний податок з переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнано у підакцизний легковий автомобіль;

інші суб'єкти господарювання, не зазначені у попередніх абзацах цього пункту, які відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку.

Враховуючи, що діяльність, яка пов'язана з обігом підакцизних товарів, підлягає ліцензуванню або такі суб'єкти господарювання підлягають реєстрації платниками, під час визначення, чи здійснює суб'єкт господарювання операції з підакцизними товарами, слід враховувати джерела інформації про:

ліцензіатів, які отримали ліцензії (які є чинними за період, що перевіряється) на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка ліцензується відповідно до Закону N 481;

ліцензіатів, які отримали ліцензії на право провадження окремих видів діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, що підлягають ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);

суб'єктів господарювання, зареєстрованих у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту.

3.2. Дослідити у платника податків період, що охоплюється перевіркою:

3.2.1. виникнення податкового обов'язку щодо подання Декларації платником

Відповідно до пункту 49.2 -1 статті 49 розділу II Кодексу платники зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати Декларацію незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді:

мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизними товарами, яка підлягає ліцензуванню згідно з законодавством;

у звітному періоді були зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

протягом звітного періоду отримали документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху або сплатили до бюджету акцизний податок з переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнано у підакцизний легковий автомобіль (у разі здійснення переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД);

інші суб'єкти господарювання, не зазначені у попередніх абзацах цього підпункту, які відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку.

При перевірці та зіставленні результатів аналізу слід звернути увагу, що всі показники, які відображаються у Декларації, проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Також слід враховувати, що платники податків, які належать до категорії великих та середніх підприємств, подають Декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Крім того, для правомірності встановлення результатів перевірки необхідно враховувати подані платником податків уточнюючі Декларації за період, що підлягає перевірці;

3.2.2. операції, які є об'єктами оподаткування акцизним податком

Об'єктами оподаткування є операції з (пункт 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу):

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу;

обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу;

реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль;

реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

3.2.3. правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню.

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (пункт 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу):

вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання Декларації за звітний місяць наявна така митна декларація. Тому слід проаналізувати правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, зокрема вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України, та зіставити дані відображені в бухгалтерському обліку з даними митних декларацій;

ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без реалізації надалі на митній території України;

реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві;

3.2.4. правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу):

реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави. У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені зі звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі, коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо надалі щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду, та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 - 215.3.5 -2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (далі - транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави. У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) та бензолу (за кодом 2902 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (крім товарів (продукції) за кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90, 2710 12 90 00 та 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України, або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред'явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального;

реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України "Про гуманітарну допомогу";

ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації;

ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів. Тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений Кодексом для подання Декларації за місячний податковий період, подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою наказом N 271. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм Кодексу щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови подальшого виготовлення з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

3.2.5. правильність визначення бази оподаткування акцизним податком:

3.2.5.1. у разі обчислення податку із застосуванням:

специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (пункт 214.4 статті 214 розділу VI Кодексу);

адвалорних ставок акцизного податку відповідно до пункту 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу;

одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 статті 214 розділу VI Кодексу (пункт 214.5 статті 214 розділу VI Кодексу);

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.1 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.2 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії, обчислена на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії у звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку, визначеного за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії дорівнює частці обсягу реалізованої виробленої ним електричної енергії у загальному обсязі реалізації електричної енергії виробника від загальної вартості реалізованої виробником електричної енергії у такому звітному періоді (підпункт 214.1.3 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (підпункт 214.1.4 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (підпункт 214.1.5 пункту 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу).

При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 -1 розділу I Кодексу (пункт 214.2 статті 214 розділу VI Кодексу).

При цьому забороняється сплата сум акцизного податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами (пункт 217.4 статті 217 розділу VI Кодексу);

3.2.5.2. інших особливостей щодо визначення бази оподаткування акцизного податку, що визначені у статті 214 розділу VI Кодексу та не зазначені у попередньому підпункті цього пункту

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до Митного кодексу України (пункт 214.3 статті 214 розділу VI Кодексу);

3.2.6. правильність застосування платником, відповідно до статті 215 розділу VI та підрозділу 5 розділу XX Кодексу, ставок акцизного податку (адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно), включаючи одиниці виміру та коди згідно з УКТ ЗЕД підакцизних товарів;

3.2.7. правильність визначення платником виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, щодо зіпсованих, знищених, втрачених, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, при передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб, щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, щодо постачання електричної енергії, у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.13 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, відповідно до статті 216 розділу VI Кодексу та відображення їх у Декларації.

За наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджені постановами N 1218 та N 1310 (пункт 214.6 статті 214 розділу VI Кодексу, частини перша та друга статті 13 Закону N 481).

Норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування, затверджені постановою N 686 (частина третя статті 13 Закону N 481);

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом (частина четверта статті 13 Закону N 481).

При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 розділу VI Кодексу (пункт 214.7 статті 214 розділу VI Кодексу);

3.2.8. правильність обчислення акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також з підакцизних товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, та з товарів (продукції), використаних як пальне, з урахуванням особливостей, визначених у статті 217 розділу VI Кодексу

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ставка податку становить 5 відсотків, а саме: для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих:

суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (підпункт 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

3.2.9. правильність обчислення акцизного податку з товарів (в частині товарів, які підлягають маркуванню акцизними марками - контроль за сплатою покладено на податковий орган), які ввозяться на митну територію України, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку з урахуванням особливостей визначених у статті 218 розділу VI Кодексу;

3.2.10. правильність обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками з урахуванням особливостей, визначених у статті 220 розділу VI Кодексу, та одночасно за адвалорними та специфічними ставками з урахуванням особливостей, визначених у статті 221 розділу VI Кодексу.

При визначенні податкового зобов'язання на сигарети, цигарки, сигарили одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов'язання (пункт 221.2 статті 221 розділу VI Кодексу).

У разі реалізації тютюнової сировини суб'єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб'єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (пункт 221.5 статті 221 розділу VI Кодексу).

Суми акцизного податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п'ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання Декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац другий підпункту 222.1.2 пункту 221.1 статті 222 розділу VI Кодексу).

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац третій підпункту 222.1.2 пункту 221.1 статті 222 розділу VI Кодексу).

3.2.11. правильність обчислення акцизного податку платниками, визначеними у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, що є виробниками електричної енергії, з урахуванням тимчасових особливостей:

3.2.11.1. з урахуванням особливостей, визначених пунктом 38 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, на які покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону N 2019, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

з 1 січня 2023 року - дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, згідно з пунктом 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 01 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно);

3.2.11.2. з урахуванням особливостей, визначених пунктом 38 -1 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію;

з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, - дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з пунктом 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні), та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (щодо електричної енергії, реалізованої у період з 01 березня 2022 року по останній податковий період, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, включно);

3.2.12. забезпечення цільового використання підакцизних товарів, які отримуються за нульовою ставкою згідно зі статтею 229 розділу VI Кодексу.

Слід дослідити з використанням ІКС інформації у Журналі обліку погашення податкових векселів щодо дотримання умов цільового використання підакцизних товарів (продукції), що звільняються від оподаткування акцизним податком та/або на які встановлено нульову (або знижену) ставку акцизного податку, у разі їх нецільового використання, виникнення обов'язку подання Декларації та сплати податку відповідно до підпунктів 212.1.7 - 212.1.8 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу;

................

Перейти до повного тексту