Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування нульової ставки ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у січні 2022 року Товариство (постачальник-експортер) уклало договори (контракти) з нерезидентом (покупцем) на постачання товару (кукурудзи для кормових цілей) на умовах DAP-Термінал. Відповідно до таких умов перехід ризиків (права власності) відбувається у момент доставки товару (кукурудзи для кормових цілей) у зазначений покупцем пункт (термінал м. Миколаїв).

З 30.01.2022 до 22.02.2022 Товариство (постачальник-експортер) поставило (доставило) у порт м. Миколаєва товар (кукурудзу для кормових цілей) для нерезидента (покупця). Товар (кукурудза для кормових цілей) фактично був проданий нерезиденту (покупцю), оскільки право власності на такий товар було передано нерезиденту (покупцю) без права його повернення та нерезидент (покупець) повністю розрахувався за нього.

Водночас, у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну товар (кукурудза для кормових цілей) так і не був вивезений за межі митної території України і наразі перебуває опломбований (без права доступу) у порту м. Миколаєва.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку застосування нульової ставки ПДВ в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 3 розділу І МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Правові основи митного режиму експорту на митній території встановлено главою 15 МКУ.

Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Митний режим експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Частиною першою статті 248 розділу VІІ МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п'ятою статті 255 розділу VІІ МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Положення про митні декларації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 (далі - Положення №450).