Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України (далі також - ДСА України) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр).

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затверджує Вища рада правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року N 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Порядок), до якого в подальшому вносилися зміни.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.

До Вищої ради правосуддя надійшли звернення Бюро економічної безпеки України (далі також - БЕБ України) від 19 травня 2022 року N 1/22/0/4243-22, від 23 лютого 2023 року N 11/10.4/4008-23 та від 7 квітня 2023 року N 11/3.1.2/8134-23 із проханням розглянути питання щодо внесення змін до Порядку в частині надання посадовим і службовим особам БЕБ України дозволу на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру з метою забезпечення виконання завдань та повноважень БЕБ України, визначених Законом України "Про Бюро економічної безпеки України".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" БЕБ України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань БЕБ України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

До повноважень БЕБ України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" належить, з-поміж іншого, здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування у межах передбаченої законом підслідності, а також здійснення інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ України.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами БЕБ України - підрозділами детективів, оперативно-технічними підрозділами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначено, що підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" БЕБ України для виконання своїх завдань, визначених цим Законом, здійснює інформаційно-аналітичну діяльність, у рамках якої БЕБ України, з-поміж іншого, отримує, обробляє та користується інформацією з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз) даних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, доступ до яких здійснено з урахуванням положень статті 7 цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 7 зазначеного Закону БЕБ України в порядку, визначеному законом, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Можливість отримувати, обробляти та користуватися інформацією з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз) даних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, доступ до яких здійснено з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", а також право користуватися у межах, визначених законодавством, відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами для виконання покладених на БЕБ України завдань передбачено також підпунктом 10 пункту 6 та підпунктом 4 пункту 8 Положення про Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року N 1068.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" керівництво діяльністю БЕБ України здійснює його Директор.

До Вищої ради правосуддя надійшло звернення Міністерства оборони України (далі - Міноборони) від 28 березня 2023 року N 220/2889 щодо внесення змін до розділу IX Порядку в частині надання уповноваженим посадовим особам Міноборони повного доступу до Реєстру з метою забезпечення виконання Міноборони покладених на нього завдань в умовах правового режиму воєнного стану.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про національну безпеку України" Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. До повноважень Міноборони належать організація в силах оборони заходів оборонного планування, визначення засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, здійснення в установленому порядку координації діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оборону України" та пунктом 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року N 730), Міноборони відповідно до покладених на нього завдань, з-поміж іншого, провадить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави, бере участь у проведенні аналізу воєнно-політичної обстановки, прогнозуванні, виявленні та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України.

Міноборони відповідно до покладених на нього завдань на підставі пункту 6 Положення про Міністерство оборони України має право, зокрема, користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

Частинами п'ятою, восьмою статті 15 Закону України "Про національну безпеку України" встановлено, що Міноборони очолює Міністр оборони України, який є членом Кабінету Міністрів України та здійснює керівництво Міноборони, військово-політичне і адміністративне керівництво Збройними Силами України безпосередньо та через першого заступника Міністра оборони України, заступників Міністра оборони України, а також через Головнокомандувача Збройних Сил України.

До Вищої ради правосуддя надійшов лист Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року N 03.14-10/23/2022 про приведення Порядку у відповідність до статті - 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині строку публікування судових рішень Вищого антикорупційного суду з доопрацюванням алгоритму оприлюднення судових рішень у Реєстрі.

Відповідно до частини третьої статті 20 КАС України Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".

Частинами сьомою, восьмою статті - 283-1 КАС України визначено, що копія рішення Вищого антикорупційного суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається позивачу та особі, щодо якої ставилося питання про застосування санкції (якщо відомі відомості про її місцезнаходження), передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", на офіційні електронні адреси (у разі їх наявності) та публікується на офіційному вебсайті Вищого антикорупційного суду, а копія постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається сторонам на офіційні електронні адреси (у разі їх наявності) та публікується на офіційному вебсайті Вищого антикорупційного суду.

Вищий антикорупційний суд у листі зауважив, зокрема, що КАС України не містить жодних додаткових вимог щодо порядку публікування судових рішень Вищого антикорупційного суду відповідно до статті - 283-1 КАС України, у тому числі щодо їх знеособлення.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що офіційне опублікування судових рішень повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 7 цього Закону, якою визначено відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.

Зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів відповідно до пункту 1 розділу V Порядку протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження.

Знеособлення визначено пунктом 1 розділу I Порядку як процедура маскування в тексті електронного примірника судового рішення або окремої думки судді відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з подальшою вибірковою візуальною перевіркою результатів такого маскування. Результатом процедури знеособлення є створення образу електронного документа.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя для консультацій з питань, порушених у листі Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року N 03.14-10/23/2022, звернулася до ДСА України як володільця інформації Реєстру (держателя Реєстру) та Державного підприємства "Інформаційні судові системи" як адміністратора Реєстру.

На запит Вищої ради правосуддя ДСА України з метою приведення Порядку у відповідність зі статтею - 283-1 КАС України листом від 15 лютого 2023 року N 10-1887/23 надала пропозиції щодо доповнення пункту 2 розділу V Порядку після слів "ухвал слідчих суддів" словами "та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду адміністративних позовів про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".

Державне підприємство "Інформаційні судові системи" листом від 10 лютого 2023 року N 391/4/05-00-23 надало аналогічні за змістом пропозиції щодо доповнення пункту 2 розділу V Порядку. У листі наголошено на наявності технічної можливості оброблення електронних примірників судових рішень не пізніше наступного робочого дня із дня їх реєстрації в Реєстрі.

Державне підприємство "Інформаційні судові системи" наголосило також на необхідності внесення змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, виокремивши відповідну категорію справ з метою забезпечення систематизації та ідентифікації судових рішень, ухвалених за результатами розгляду адміністративних позовів про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", автоматизованими програмними засобами.

Ураховуючи викладене, з метою уникнення розбіжностей у нормативно-правовому регулюванні Вища рада правосуддя 1 березня 2023 року повторно звернулася до ДСА України із проханням повідомити про технічну можливість оброблення електронних примірників судових рішень, ухвалених за результатами розгляду адміністративних позовів про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", не пізніше наступного дня із дня їх реєстрації в Реєстрі, а також щодо необхідності внесення змін до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 року N 622.