Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі/- ПКУ), розглянула звернення фізичної особи - підприємця '...' щодо практичного застосування норм законодавства під час здійснення діяльності фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що планує надавати юридичні послуги замовникам-нерезидентам на підставі відповідних договорів з ними та розглядає можливість відкриття рахунку (акаунта) у платіжній системі "Wise", оператором якої є компанія, зареєстрована згідно із законодавством Англії та Уельсу, що є емітентом електронних грошей.

При цьому платник податків планує використовувати відповідний рахунок у "Wise" для отримання винагороди в іноземній валюті від замовників - нерезидентів за надані послуги.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи правильно розуміє платник податків, що сума винагороди, зарахованої на рахунок у "Wise", оподатковуватиметься як дохід фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи у ситуаціях:

сума винагороди буде перерахована з рахунку "Wise" на рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий в українському банку;

сума винагороди буде перерахована з рахунку "Wise" на поточний рахунок фізичної особи, відкритий в українському банку для власних потреб;

сума винагороди буде витрачена за межами України та відповідно не буде перерахована на рахунок, відкритий в українському банку.

Чи правильно розуміє платник податку, що датою отримання оподатковуваного доходу в Україні вважатиметься день зарахування винагороди на рахунок "Wise"?

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473) та постановами Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02.01.2019 №2 та від 02.01.2019 №7.

Принципи валютного регулювання викладені у ст. 2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону №2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону №2473).

Пунктом 4 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, визначено, що до поточних валютних операцій належать, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв'язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв'язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Згідно з пп. 2 п. 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16-2 розділу IV Інструкції №7.

При цьому частиною другою ст. 1 Закону №2473 визначено, що термін "товар" вживається у значенні, визначеному Законом №959, відповідно до ст. 1 якого товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).