Державна податкова служба України (далі/- ДПС) за результатами розгляду заяви фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) про надання індивідуальної податкової консультації щодо відмінностей між поняттями "місцезнаходження" та "місце здійснення господарської діяльності" платника податків, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України),

Згідно з наведеною у запиті інформацією, ФОП зареєстрований за однією адресою, а/місце здійснення його діяльності може бути територія, яка не збігається з місцем його реєстрації, в результаті чого у ФОП виникли питання, які він просить роз'яснити:

1) чи відрізняється на думку Державної податкової служби України поняття (термін) місцезнаходження платника податків від поняття (терміну) місце здійснення господарської діяльності платника податків?

2) чи враховується в роботі контролюючих органів, які входять до структури органів Державної податкової служби України правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду?

3) надати тлумачення (визначення) поняттю (терміну) місцезнаходження платника податків з точки зору (в розумінні) податкового законодавства України;

4) надати тлумачення (визначення) поняттю (терміну) місце здійснення господарської діяльності платника податків з точки зору (в/розумінні) податкового законодавства.

Відповідно до статей 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Щодо першого, третього та четвертого питань ПК України не містить визначень таких понять як "місцезнаходження" та "місце здійснення господарської діяльності" платника податків.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з/оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з пунктом 64.1 статті 64 ПК України взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), наданих згідно із Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755), у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.