Державна податкова служба України розглянула звернення '...' про надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) і здійснює продаж одягу в мережі Інтернет.

Підприємець просить надати роз'яснення (в контексті запиту) щодо правових засад застосування реєстратора розрахункових операцій та програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) при продажу товарів:

1. У разі проведення розрахунків з використанням реквізитів поточного рахунку продавця в форматі IBAN.

2. За допомогою посередників на умовах післяплати.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону №265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а/виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто для Підприємця як суб'єкта господарювання, на якого поширюється дія Закону №265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи зазначене, застосування Підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом №265 порядку є обов'язковим у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.

Водночас обов'язок застосовувати РРО/ПРРО продавцем товарів, у разі здійснення продажу з використанням посередників, залежить від умов договору між продавцем та такою службою.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів/- будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 №675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон №675) передбачено, що момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом №675.