На виконання Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1062, та наказу Мінмолодьспорту від 19.08.2022 № 2997 "Про затвердження плану заходів щодо удосконалення системи внутрішнього контролю в Міністерстві молоді та спорту на 2022 - 2023 роки" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Стратегічний план діяльності Міністерства молоді та спорту України на 2023 - 2025 роки, що додається (далі - Стратегічний план).

2. Керівникам структурних підрозділів Міністерства молоді та спорту України забезпечити вчасне виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.

3. Управлінню стратегічного планування та комунікацій щороку затверджувати операційний план заходів на відповідний період.

4. Відділу взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства молоді та спорту України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністерство молоді та спорту України здійснює свою роботу відповідно до Положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 № 220, і забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Здорова, спортивна та активна нація, у тому числі молодь, яка пишається своїм українським громадянством, реалізує власний потенціал в Україні та утверджує міжнародний авторитет країни у світі.

Міністерство молоді та спорту України - флагман у формуванні української громадянської та національної ідентичності, сталої звички у населення до здорового способу життя, підтримки, розвитку та реалізації молоді, здатної захищати та відбудовувати Україну, має потужну кадрову та інфраструктурну базу, доступну для всіх громадян, зокрема для осіб з інвалідністю, для занять фізичною культурою і спортом, підготовки найсильніших атлетів світу, сприяє інтеграції та утвердженню іміджу країни у світовому спортивному русі, має довіру та підтримку українського суспільства та міжнародних партнерів.

Патріотизм

Повага

Людиноцентризм

Партнерство

Результативність

Ґендерна рівність

Інклюзивність

Fair Play

Широкомасштабна військова агресія росії проти України спричинила значні втрати у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Близько 40% молоді в Україні постраждали внаслідок війни: понад двох мільйонів молодих людей стали внутрішньо переміщеними особами та ще близько двох мільйонів молодих людей виїхали за кордон. Серед них більшу частину складають дівчата та молоді жінки з дітьми.

До початку війни в Україні функціонувало понад 300 молодіжних центрів та просторів. Станом на жовтень 2022 року працюють 143 молодіжних центри, які переформатували свою діяльність у гуманітарні хаби, шелтери для внутрішньо переміщених осіб, волонтерські центри, центри надання допомоги цивільному населенню. 38 об'єктів молодіжної інфраструктури з числа молодіжних центрів та молодіжних просторів пошкоджено чи повністю зруйновано, 57 - окуповано.

68% молодіжних працівників та працівниць вимушено виїхали зі своїх регіонів. На питання "Чи маєте Ви можливість здійснювати свою молодіжну роботу?" 37,6% респондентів відповіли, що мають можливість здійснювати молодіжну роботу, 51% - мають таку можливість лише частково, 10,8% такої можливості не мають.

Велика кількість представників інститутів громадянського суспільства, молодіжних рад, молодіжних центрів, молодіжних працівників, інших стейкхолдерів молодіжної політики, втратили можливість стало та злагоджено працювати, у багатьох випадках вони змінили своє місце проживання і відповідно припинили діяльність або ж переформатували свою роботу.

Війна та нестабільна економічна ситуація в країні, високий рівень безробіття та міграції (внутрішньої та зовнішньої), зруйнована молодіжна інфраструктура та відтік кадрів, які працюють з молоддю, негативно вплинули на молодь у цілому, спричинивши підвищення рівня тривожності, психологічно нестабільного стану, зниження рівня самостійності та стресо- і життєстійкості.

Значний відсоток молодих людей не мають можливості та бажання спрямовувати свій час для розвитку своєї територіальної громади, села або міста, країни загалом. Також це пов'язано з обмеженим доступом молоді до послуг, зокрема тих, що надають молодіжні центри та фахівці, які працюють з молоддю, слабкою системою підтримки молоді для її життя і повернення в Україну, недостатньо стійкою і сталою (інституціоналізованою) молодіжною спільнотою, зокрема інститутів громадянського суспільства, їхніх мереж, молодіжних рад. Вирішення проблеми відсутності безпечного та сприятливого середовища для життя, роботи та реалізації власного потенціалу молодих людей в Україні потребує комплексного підходу.

У 2021 році реалізовано 26 всеукраїнських заходів національно-патріотичного виховання з охопленням понад 300000 осіб. Надано фінансову підтримку інститутам громадянського суспільства, спрямовану на реалізацію 34 проєктів національно-патріотичного виховання із загальним охопленням понад 360000 осіб.

Збільшено:

на 0,67 відсотка рівень охоплення населення України заходами (проєктами), що формують українську громадянську ідентичність на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність);

на 0,2 відсотка рівень охоплення молоді заходами (проєктами), що спрямовані на збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;

на 150 - осіб підготовлених активістів, які займаються питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

на 197500 осіб - населення України, охопленого проєктами національно-патріотичного виховання, розробленими інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка.

Проведено заходи, спрямовані на популяризацію діяльності українських молодіжних громадських об'єднань, що заборонялися і переслідувалися окупаційними, зокрема радянським, режимами, а саме українського пластового руху (Пласт) та скаутського руху, Спілки української молоді, що збереглися в закордонних українців та відновили свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності. Їхньою діяльністю охоплено 11000 осіб.

З початком воєнних дій фактично припинено реалізацію проєктів національно-патріотичного виховання. Станом на жовтень 2022 року реалізовано лише сім з близько 30 запланованих всеукраїнських заходів.

Гострою проблемою, що постає перед сферою національно-патріотичного виховання, є недостатньо сформована українська національна та громадянська ідентичність, оборонна свідомість та інтеграція населення з тимчасово окупованих територій у післявоєнний час.

Внаслідок повномасштабної війни обмежено можливість занять обраними видами рухової активності та спортом, порушено навчально-тренувальний процес з підготовки спортсменів, призупинено проведення уроків фізичної культури, занять з фізичного виховання, активних перерв, фізкультурно-оздоровчих заходів, роботи гуртків та секцій у закладах освіти.

Унеможливлено проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у місцях масового відпочинку, проживання та роботи, реалізації ініціативи Президента соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України" у місцях ведення бойових дій та на окупованих територіях. Пошкоджено та зруйновано частину локацій для занять фізичною культурою і спортом у місцях проведення бойових дій. Так, станом на лютий 2022 року функціонувало 759 локацій, станом на липень на підконтрольній території функціонує 560 локацій, з них - 54 зазнали пошкоджень. Вдвічі зменшено кількість проведених заходів у регіонах України в рамках реалізації соціального проєкту "Активні парки - локації здорової України" (4630 у 2021 році, 2780 - у 2022 році).

На тривалий період було припинено проведення всеукраїнських спортивних змагань та порушений процес підготовки спортсменів національних збірних команд України.

Станом на 01 грудня 2022 року у штатному режимі працюють 70% закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, 25% - тимчасово призупинили свою діяльність. Пошкоджено або повністю зруйновано 5%.

45% спортсменів продовжують підготовку за місцем роботи закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, 12% продовжують підготовку в Україні за межами закладів, 7% спортсменів тренуються за кордоном, 36% спортсменів втратили можливість займатися обраним видом спорту та не мають можливості тренуватися.

У закладах дитячо-юнацького та резервного спорту працюють у штатному режимі 39% штатних тренерів-викладачів, 20% - працюють дистанційно, 23% - перебувають у простої, 18% - виїхали до іншого регіону / за кордон.

Завдяки підтримці міжнародних спортивних федерацій та профільних міністерств низки європейських країн забезпечено можливість тренувань та підготовки спортсменів національних збірних команд України за кордоном.

Спортсмени (особливо резерв) та тренери, які виїхали за кордон, отримали якісні умови для тренувань та роботи. Є випадки, коли іноземні клуби і команди пропонують спортсменам та тренерам довгострокові контракти, молодь, яка закінчує навчання у закладах загальної середньої освіти, отримує можливість навчатися далі. Це може призвести до такої проблеми, як зменшення складу національних збірних команд перспективною та талановитою молоддю.

Усупереч існуючим обмеженням українські спортсмени у 2022 році показали високі спортивні результати на Паралімпійських (друге загальнокомандне місце), Дефлімпійських іграх (лідер змагань), Всесвітніх іграх (третє загальнокомандне місце).

Гідно виступили юні українські спортсмени-олімпійці, зайнявши сьоме загальнокомандне місце на літньому Європейському юнацькому олімпійському фестивалі.

На початок збройної агресії російської федерації в Україні нараховувалося більше 70 закладів фізичної культури та спорту зі статусом бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки (з урахуванням таких баз на окупованих територіях). У 2014 році внаслідок окупації АР Крим втрачено повністю інклюзивну спортивну базу України, де здійснювалася підготовка спортсменів з інвалідністю. В умовах воєнного стану, у зв'язку зі спрямуванням коштів на потреби держави, існує проблема збереження, поступового відновлення та розвитку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки як базису для розвитку спорту вищих досягнень.

Відповідно до програми Президента України "25 спортивних об'єктів-магнітів" у 2021 році збудовані та введені в експлуатацію чотири об'єкти (за кошти, розпорядником яких є Мінмолодьспорт), із них один - зруйнований (м. Маріуполь), один - розташований на окупованій території (м. Мелітополь). До кінця 2022 року повинні були отримати нові палаци спорту, спортивні комплекси та басейни сім міст України: Рівне, Умань, Хмельницький, Кривий Ріг, Тростянець, Нова Каховка, Тернопіль.

Станом на грудень 2022 року через військову агресію російської федерації постраждало 149 спортивних об'єктів, з них: 28 - зруйновано повністю або знищено частково; 121 спортивний об'єкт має суттєві або часткові пошкодження.

Серед зруйнованої інфраструктури є об'єкти, які віднесені до сфери управління Мінмолодьспорту, а саме:

ДП "ОНСЦ Чернігів" - знищено східну та західну трибуни, пошкоджено вхідну групу медично-відновлювального центру;

ДУ "Державний центр олімпійської підготовки з біатлону", с. Новоселівка Чернігівської області - знищено будівлю;

ДП "Спортивний комплекс "Авангард" - пошкоджено будівлю з баскетбольною залою, вікна у льодовому палаці, вхідна група в гімнастичній залі.

У зв'язку із воєнними діями та постійним збільшенням кількості осіб, які отримали інвалідність, у тому числі дітей, зростає нагальна необхідність створення умов для їхнього відновлення та адаптації до повноцінного життя у суспільстві, шляхом їхнього залучення до заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації на сучасних інклюзивних спортивних об'єктах.

До початку збройної агресії росії проти України до системи закладів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю входило: 25 регіональних, два міських та один районний центри з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт"; 25 дитячо-юнацьких спортивних шкіл для осіб з інвалідністю та дві спеціалізовані дитячо-юнацькі школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву. Ці заклади охоплюють щороку близько 11 тисяч осіб з інвалідністю, зокрема 5,5 тисяч дітей, заходами фізкультурно-спортивної реабілітації.

Наразі повноцінно працюють 18 регіональних центрів "Інваспорт", 22 дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, зокрема дві спеціалізовані дитячо-юнацькі школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.

У результаті воєнних дій кількість проведених спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації знизилася на 35% порівняно з 2021 роком.

З березня по серпень поточного року не було проведено жодних всеукраїнських спортивних змагань, а також заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації. Із вересня - жовтня цей процес поступово відновлено, хоча відсоток проведених заходів незначний: на 83% зменшено кількість всеукраїнських змагань з видів спорту осіб з інвалідністю, а також на 80% зменшено кількість реабілітаційно-спортивних зборів.

Вперше за часи незалежності України не проведено фінальну частину Всеукраїнської спартакіади серед дітей з інвалідністю "Повір у себе", до якої щороку залучалося більше п'яти тисяч дітей з інвалідністю.

Стратегічна ціль 1. Популяризація українських суспільно-державних цінностей, зокрема самобутності, соборності, волі і гідності Українського народу, та формування на їх основі національно-патріотичного світогляду