Державна податкова служба України, керуючись Законом України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі/- Закон №393), розглянула Ваше звернення '...' щодо здійснення господарської діяльності та в межах компетенції повідомляє.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991/року №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон №959) зовнішньоекономічна діяльність - це, зокрема, діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України від 07 лютого 1991 року №698 ХІІ "Про підприємництво" (частина/друга ст. 5 Закону №959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України 21 червня 2018/року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону №2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону №2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону №2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом №2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в/іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина/четверта ст. 5 Закону №2473).

Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Відповідно до п. 16 розділу I Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення №5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в/банку.

При цьому термін "товар" уживається у значенні, визначеному Законом України від 16/квітня 1991 року №959-ХII "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідно до ст. [1 якого] товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення №5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам/- резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону №2473 відповідно.