01 жовтня 2022 року набирають чинності положення Закону України від 15 серпня 2022 року № 2510-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" (далі - Закон № 2510-IX).

Крім цього, 01 жовтня набирають чинності закони України:

від 30 серпня 2022 року № 2554-IX "Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами" (далі - Закон № 2554-IX);

від 30 серпня 2022 року № 2555-IX "Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту" (далі - Закон № 2555-IX).

З огляду на викладене та з метою забезпечення митницями правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи звертаємо увагу па таке.

Щодо Закону № 2510-IX

Законом № 2510-IX передбачено набрання ним чинності 01 жовтня 2022 року (більша частина положень) та встановлено період до 01 листопада 2022 року для прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Отже, наголошуємо на необхідності безумовного виконання особовим складом митниць вимог діючих станом на сьогодні нормативно-правових актів (порядків тощо) у частині, що не суперечить змінам, внесеним до Митного кодексу України, до моменту набрання чинності новими нормативно-правовими актами.

Водночас, у межах компетенції Департаменту організації митного контролю та оформлення інформуємо про окремі зміни в законодавстві, запроваджені Законом № 2510-IX.

Щодо припинення митного режиму транзит

Змінами до статті 102 Кодексу передбачено, що митний режим транзиту також припиняється за рішенням митного органу у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою:

митної декларації або документа, що її замінює, оформлених у країні, в якій товари поміщені під митну процедуру; або

будь-якого іншого документального доказу того, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають за межами митної території України, засвідченого митним органом іноземної держави.

Щодо надання забезпечення сплати митних платежів

Згідно з нормами частини другої статті 305 Кодексу встановлено, що надання забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим, якщо інше не передбачено Кодексом, при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України транзитом товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Випадки, коли забезпечення сплати митних платежів не застосовується, визначені частиною сьомою статті 305 Кодексу.

Водночас пунктом 9-20 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" встановлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування забезпечення сплати митних платежів, крім випадків, визначених частиною сьомою статті 305 цього Кодексу, не застосовується також до окремих товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 306 Кодексу розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів здійснюється виходячи з повних ставок митних платежів, без урахування будь-яких тарифних пільг (тарифних преференцій), податкових пільг, встановлених законодавством України для операцій з ввезення таких товарів на митну територію України.

Щодо гарантів

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 9-17 та підпунктом 1 пункту 9-18 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу гаранти, які до набрання чинності Законом, були внесені до реєстру гарантів відповідно до Кодексу, продовжують здійснювати діяльність з видачі гарантій у порядку та на умовах, визначених угодою, укладеною між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантом, у частині, що не суперечить Кодексу. Такі гаранти мають право провадити діяльність лише з видачі індивідуальних гарантій, крім забезпечення сплати митних платежів при застосуванні процедури кінцевого використання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9-18 Кодексу фінансові гаранти, внесені до реєстру фінансових гарантів відповідно до Закону України "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної системи", вносяться до реєстру гарантів та отримують право провадити діяльність з видачі гарантій для забезпечення сплати митних платежів відповідно до законодавства з питань митної справи.

Щодо направлення вимог про сплату митних платежів

Відповідно до частини дев'ятої статті 317 Кодексу митним органом, відповідальним за здійснення контролю сплати митних платежів, є митний орган, який здійснив випуск товарів.

Такий митний орган здійснює заходи відповідно до положень статей 317 - 317-2 Кодексу.