Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунків електромагнітної сумісності для присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам фіксованої служби, що додається.

2. Департаменту розвитку електронних комунікацій Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечити розміщення цього наказу на офіційному вебсайті Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Методику розрахунків електромагнітної сумісності для присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам фіксованої служби (далі - Методика) розроблено відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

2. Ця Методика встановлює порядок проведення розрахунків умов електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів фіксованої служби у смугах частот загального користування.

3. Ця Методика дозволяє проводити аналізування сценаріїв виникнення завад та розраховувати параметри ЕМС РЕЗ фіксованої служби та РЕЗ інших радіослужб у смугах частот загального користування.

Нижче подано терміни та визначення позначених ними понять, вжиті в цій Методиці:

корисний сигнал - електромагнітний сигнал між однотипними радіозасобами (радіозасобами однієї системи радіозв'язку), призначений для передавання повідомлень між кореспондентами;

основний канал прийому - смуга частот, що знаходиться в межах смуги пропускання приймача і призначена для приймання сигналу;

побічний канал прийому - смуга частот за межами основного каналу прийому радіоприймача, з якої небажаний сигнал може проходити на вихід приймача;

фіксована служба - служба радіозв'язку між визначеними фіксованими пунктами.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про радіочастотний ресурс України".

Нижче подано познаки та скорочення, вжиті у цій Методиці:

АЧХ - амплітудно-частотна характеристика;

ДСА - діаграма спрямованості антени;

ЕМО - електромагнітна обстановка;

ЕМС - електромагнітна сумісність;

КУПС - коефіцієнт уражених помилками секунд;

КХПЯ - коефіцієнт хвилин поганої якості;

МСЕ - міжнародний союз електрозв'язку;

ITU-R - сектор радіозв'язку (МСЕ);

ITU-T - сектор стандартизації електрозв'язку (МСЕ);

РЕЗ - радіоелектронний засіб.

1. Розрахунок ЕМС РЕЗ фіксованої служби складається із шести послідовних етапів, а саме:

попереднє оцінювання ЕМО в районі планування нового частотного присвоєння;

попереднє оцінювання належної якості функціонування окремих РЕЗ або сукупності РЕЗ у визначеній ЕМО;

визначення сценаріїв створення взаємних завад РЕЗ у районі планування нового частотного присвоєння;

визначення характеристик РЕЗ для проведення розрахунків ЕМС РЕЗ;

розрахунок ЕМС РЕЗ відповідно до визначених сценаріїв створення взаємних завад;

оцінка забезпечення ЕМС РЕЗ за наслідками проведених розрахунків.

2. ЕМО у районі планування нового частотного присвоєння попередньо оцінюється шляхом територіального і частотного відбору потенційно несумісних РЕЗ.

Під час аналізування ЕМС РЕЗ дуплексного радіозв'язку оцінка ЕМО проводиться у два етапи. На першому етапі оцінюються випадки можливого виникнення завад від діючих РЕЗ новому РЕЗ. На другому етапі розглядаються випадки, коли новий РЕЗ може бути джерелом завад діючим РЕЗ.

Територіальний відбір потенційно несумісних РЕЗ проводиться на підставі визначення параметрів (форми, діаметра або радіуса) і побудови контура розрахункової зони відбору. Параметри розрахункової зони визначаються залежно від типу та сценарію розгортання планованого РЕЗ.

Усі діючі РЕЗ, які потрапили у простір, обмежений контуром розрахункової зони, вважаються потенційними джерелами завад і обираються для подальшого аналізу ЕМС.

Під час планування систем дуплексного радіозв'язку побудову контура розрахункової зони виконують окремо для кожної із станцій залежно від типу досліджуваного сценарію.

Частотний відбір конфліктуючих РЕЗ виконують шляхом ідентифікації і селекції діючих (або планованих) частотних присвоєнь РЕЗ, які потрапили в розрахункову зону. У частотному відборі конфліктуючих РЕЗ враховують усі можливі види завад, канали проникнення завад і негативні явища (інтермодуляція, блокування тощо), які можуть призвести до погіршення якості функціонування діючих РЕЗ та/або нового РЕЗ.

За наслідками попереднього оцінювання завадової обстановки формується впорядкована вибірка потенційно небезпечних джерел завад, які підлягають подальшому дослідженню.

3. Попереднє оцінювання якості функціонування окремих РЕЗ або їх сукупності виконують на підставі базових вимог до якості функціонування РЕЗ і якості зв'язку, з урахуванням технічних характеристик досліджуваних РЕЗ та ЕМО в районі планування частотного присвоєння. У разі потреби визначаються допуски на погіршення показників якості функціонування РЕЗ (якості зв'язку) через можливий вплив потенційних джерел завад, які створюються іншими РЕЗ, що потрапили в розрахункову зону.

Критерієм попереднього оцінювання якості функціонування РЕЗ є припустиме відношення потужності сигналу до рівня потужності шумів на вході приймача РЕЗ, за якого забезпечується належне та безперебійне функціонування РЕЗ і передавання повідомлень із заданою імовірністю безпомилкового прийому.

У визначенні показників якості функціонування РЕЗ фіксованої служби необхідно використовувати рекомендації і нормативні значення показників, визначені в додатку 1 до цієї Методики.

4. Сценарій взаємодії для нового планованого РЕЗ і РЕЗ, які потрапили в розрахункову зону, визначають за наслідками попередньої оцінки виявлених завад у районі планування нового частотного присвоєння.

Сценарії створення взаємних завад РЕЗ фіксованої служби і РЕЗ інших радіослужб поділяють на парні і групові. У парних сценаріях досліджується вплив однієї ненавмисної завади (одного РЕЗ) на один рецептор (іншого РЕЗ). У групових сценаріях досліджують вплив сукупності джерел завад (декількох РЕЗ) на один рецептор.

При цьому враховуються умови розгортання, характеристики спрямованості антен, територіальне рознесення і просторова орієнтація планованого і діючих РЕЗ.

Під час визначення типу сценарію створення взаємних завад РЕЗ, який буде досліджуватися, використовуються такі сценарії:

1) дуельні сценарії досліджують у таких випадках:

якщо оцінюють вплив нового присвоєння на діючі;

за високої просторової вибірковості РЕЗ (з використанням гостроспрямованих антен);

у разі високої частотної вибірковості приймача, за рахунок якої знижується вплив завад на прийом корисного сигналу в неосновних каналах;

у разі високої захищеності приймача щодо блокування і інтермодуляції (використання високоякісних фільтрів і новітньої елементної бази);

2) групові сценарії досліджують у таких випадках:

оцінка впливу сукупності діючих присвоєнь на нове;

низька просторова вибірковість РЕЗ (у разі використання антен з круговою спрямованістю);

наявність зони обслуговування РЕЗ, параметри якої можуть погіршуватися внаслідок впливу завад від декількох джерел одночасно;

низька частотна вибірковість приймача.

5. Розрахунок ЕМС РЕЗ фіксованої служби проводиться відповідно до розділу 1 додатка 2 до цієї Методики.

У розрахунках ЕМС РЕЗ враховуються тип сценарію створення взаємних завад РЕЗ, яких вважають потенційно конфліктуючими, види завад, канали можливого проникнення завад (основний і неосновні) і негативні явища, які визначають у частотному відборі конфліктуючих РЕЗ.

Умови виникнення завад в основному і неосновних каналах прийому, а також умови виникнення інших негативних явищ, які можуть погіршити якість функціонування РЕЗ, наведені в пунктах 2.2, 2.4-2.9 розділу 2 додатка 2 до цієї Методики.

6. Забезпечення ЕМС РЕЗ оцінюється перевіркою виконання узагальненого енергетичного критерію ЕМС РЕЗ, який визначається за формулою:

Під час перевірки виконання визначеного критерію ЕМС РЕЗ враховуються такі параметри:

відсоток часу, протягом якого спостерігається погіршення зв'язку внаслідок впливу завад і невиконання умов ЕМС РЕЗ (p %);

відсоток місць, у яких не виконуються умови ЕМС РЕЗ;

припустима напруженість поля сигналу завади на межі зони обслуговування (у разі потреби);

напруженість поля корисного сигналу, яка забезпечує належну якість функціонування кінцевого обладнання у зоні обслуговування базової станції (у разі потреби).

1. ЕМС РЕЗ фіксованої служби розраховується відповідно до розділу 1 додатка 2 до цієї Методики.

2. Показники, за якими перевіряється виконання умов ЕМС, відповідно до узагальненого енергетичного критерію розраховуються окремо для кожного з визначених сценаріїв створення взаємних завад РЕЗ.

3. У розрахунках ЕМС РЕЗ фіксованої служби визначаються такі показники ЕМС:

рівень корисного сигналу на вході приймача;

рівні сигналів на вході приймача - рецептора завади від усіх потенційних джерел завад, які вважаються потенційно небезпечними для нового частотного присвоєння, відповідно до визначеного сценарію створення взаємних завад;

рівень сигналу передавача РЕЗ, для якого виконується присвоєння радіочастот у сценаріях, де планований РЕЗ вважають потенційним джерелом завад іншим діючим РЕЗ;

сумарний рівень завад на вході досліджуваного приймача від декількох джерел завад (у разі аналізування групових сценаріїв);

показник деградації порогу чутливості приймача - рецептора завади (у разі використання методу гармонізованих обчислень).

У розрахунках показників ЕМС РЕЗ обов'язково враховуються значення відсотка часу, протягом якого повинні виконуватися прогнозовані значення вищенаведених показників ЕМС.

4. Під час дослідження дуельних сценаріїв створення взаємних завад РЕЗ проєктується і попередньо аналізується профіль траси між джерелом і рецептором завади. У групових сценаріях профіль траси проєктується окремо для кожної пари "джерело-рецептор" завади, але у розрахунках ЕМС визначається сукупний вплив усіх джерел завад на досліджуваний приймач.

Для побудови профілю траси використовуються стандартизовані цифрові або топографічні карти географічного району, де планується розміщення нового РЕЗ.

Попередній аналіз профілю траси виконується з урахуванням характеристик щодо просторової орієнтації та ДСА досліджуваних РЕЗ, а також типу місцевості, над якою проходить траса.

За наслідками попереднього аналізу профілю траси проводиться класифікація типу траси і обирається метод розрахунку показника, який характеризує умови поширення радіохвиль на трасі визначеного типу.

5. Побудова профілю виконується з урахування такого:

1) використовуючи дані щодо географічних координат розміщення РЕЗ і топографічні позначки, на обраній карті визначаються точки розташування РЕЗ, задіяні у сценарії, що розглядається;

2) профіль траси будується у вертикальній площині вздовж лінії, що з'єднує точки розташування РЕЗ, з використанням даних про рельєф місцевості та характеристики антен;

3) на побудованому профілі траси електричні центри антен з'єднуються прямою лінією (лінією прямої видимості);

4) якщо лінія прямої видимості перекрита топографічними об'єктами місцевості (горби, будівлі, щільні засадження тощо) із заданими висотами підвісу антен, зв'язок може бути нестабільним або відсутнім;

5) якщо лінія прямої видимості не зачіпає топографічних перешкод на трасі, проводиться уточнювальний аналіз для прогнозування переважаючих механізмів поширення радіохвиль на трасі відповідного типу;

6) для уточнювального аналізу навколо лінії прямої видимості окреслюється еліпсоїд Френеля (перша зона Френеля), верхівки якого повинні збігатися з електричними центрами передавальної та приймальної антен;

7) радіус першого еліпсоїда Френеля у точці між передавачем і приймачем розраховується за формулою, наведеною у Рекомендації ITU-R P.526:

8) якщо у першій зоні Френеля (в окремих випадках у 60 % першої зони Френеля) немає топографічних перешкод, вважається, що радіохвилі розповсюджуються по лінії прямої видимості;

9) за наявності топографічних перешкод у першій зоні Френеля траса вважається частково або повністю закритою і поширення радіохвиль може відбуватися за рахунок дифракції радіохвиль;

10) дифракція радіохвиль може мати місце і в тих випадках, де спостерігається викривлення лінії прямої видимості через негативну атмосферну рефракцію.

6. Рівень корисного сигналу на вході приймача розраховується за формулою:

У разі відсутності даних щодо характеристик передавача корисного сигналу рівень корисного сигналу на вході приймача обирається рівним граничній чутливості приймача.

У разі потреби рівень корисного сигналу на вході приймача може бути розраховано за алгоритмом і експериментальними графіками прогнозування напруженості поля, наведеними у Рекомендації ITU-R P. 1546.

7. Рівень завади на вході приймача від одного джерела завади розраховується за формулою:

8. У розрахунках рівнів завад на вході приймача від одного або декількох джерел враховуються наслідки частотного відбору потенційно небезпечних (щодо створення завад) РЕЗ, визначені канали можливого проникнення завад і негативні явища, які можуть мати місце у тому або іншому сценарії створення взаємних завад РЕЗ.

Завади в основних і неосновних каналах прийому розраховуються відповідно до рекомендацій, викладених у розділі 2 додатка 2 до цієї Методики, з урахуванням положень пункту 4 розділу VI цієї Методики.

9. Сумарний рівень завад від декількох джерел на вході приймача - рецептора завади (іноді - їх нелінійне поєднання) розраховується за формулою:

Показник NFS у місці встановлення приймача є значенням напруженості поля, яку створює одне джерело завади, та скоригований відповідно до цього сценарію і характерних умов взаємодії досліджуваних РЕЗ. Значення показника розраховується за формулою:

10. Під час проведення частотних присвоєнь для РЕЗ фіксованої служби, які працюють у дуплексному режимі, враховується, що планований РЕЗ може бути одночасно як рецептором, так і джерелом завад для інших діючих РЕЗ.

Для аналізу сценаріїв, де нове присвоєння вважається джерелом можливих завад для вже діючих РЕЗ, використовують процедуру, описану в пунктах 1-9 цього розділу. При цьому рецепторами завад вважають усі приймачі діючих РЕЗ, в розрахункову зону яких потрапляє планований РЕЗ.

11. За наслідками розрахунків ЕМС приймається рішення щодо виконання умов ЕМС РЕЗ за критерієм, визначеним у пункті 6 розділу IV цієї Методики.

Якщо умови ЕМС не виконуються, розглядають можливість забезпечення ЕМС РЕЗ накладання v обмежень на технічні характеристики планованого РЕЗ.

Якщо визначені обмеження не забезпечують його повноцінне функціонування, частотне присвоєння вважається неможливим.

12. Якщо показники ЕМС РЕЗ розраховуються за методом гармонізованих обчислень (далі - HCM), розрахунок рівнів сигналів завад і корисних сигналів, а також оцінку можливих каналів проникнення завад у приймачі виконують за формулами, визначеними у пунктах 6 - 9 цього розділу.

Відповідно до алгоритму HCM для значення рівня завади на вході приймача розраховується показник деградації порогу чутливості (далі - TD) досліджуваного приймача - рецептора завади, який визначає міру необхідного збільшення мінімального рівня корисного сигналу на вході приймача у разі зниження рівня його граничної чутливості внаслідок впливу завад від одного або декількох джерел.

Значення параметра TD розраховується за формулою:

Рівень шуму приймача розраховується за формулою:

Чутливість приймача для необхідного значення відношення сигнал/шум (h-2) розраховується за формулою:

За розрахованим значенням параметра TD коригується гранична чутливість приймача, яка порівнюється зі значенням рівня корисного сигналу на вході приймача, розрахованим за формулою, наведеною в пункті 6 цього розділу. За наслідками порівняння приймаються рішення щодо можливості сумісної експлуатації досліджуваних РЕЗ.

Якщо енергетичний потенціал радіолінії перевищує скориговане значення порогу чутливості, вважається, що умови ЕМС РЕЗ виконані.

Вплив планованого РЕЗ на діючі досліджується за аналогічною процедурою.

1. Енергетичні втрати передавання у лінії радіозв'язку визначаються характеристиками апаратурних елементів лінії (фільтрами, фідерами, антенами і властивостями середовища поширення радіохвиль (станом середовища, атмосферними явищами тощо)).

2. Відповідно до положень Рекомендації ITU-R P.341 для різних перетинів лінії радіозв'язку розрізняють:

загальні втрати лінії радіозв'язку - Lзаг;

базові (основні) втрати лінії радіозв'язку - Lb;