Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та низкою інших рішень Уряд декларує політику суцільної приватизації та ліквідації існуючих "неефективних" підприємств державної форми власності, проведення масштабних структурних реформ у різних галузях економіки.

Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 млн гривень. Окрім того, відповідно до рішень Уряду, в рамках виконання Указу Президента України від 5 листопада 2019 року, ще 500 державних підприємств передаються на приватизацію Фонду держмайна України.

Така політика без супроводження її комплексом заходів із забезпечення зайнятості, розроблених на основі соціального діалогу, може призвести до вивільнення великої кількості працівників, які будуть не спроможні знайти нову роботу, і внаслідок цього - до додаткових втрат державного бюджету. Таким чином, замість створення 1 млн нових робочих місць країна отримає нових безробітних.

Саме тому Голова ФПУ на засіданні Уряду при розгляді відповідного проєкту постанови вніс пропозицію про залучення представників профспілок до процесу проведення приватизації державних підприємств та реформування сфер надання суспільних послуг, щоб упередити негативні наслідки і забезпечити права працівників.

Наразі кількість зайнятого населення становить 16,6 млн осіб, а рівень зайнятості - 51,4 %; кількість безробітного населення - 1,5 млн осіб, а рівень безробіття - 8,4 %.

Програма дій Уряду, а саме ціль 7.3, передбачає підвищення зайнятості працездатного населення до 70 %. Також ціль 7.3 Програми акцентує увагу на лібералізації трудового законодавства та реформування Державного центру зайнятості. Водночас у ній жодним чином не згадується про необхідність розроблення і впровадження стратегічного документа з питань збереження і розвитку трудового потенціалу та політики зайнятості на середньостроковий період (Інформація додається).

Взявши до відома інформацію заступника Голови ФПУ Шубіна О.О., а також з метою недопущення поглиблення кризових явищ ринку праці, вивільнення та масового виїзду за межі України тисяч працівників - членів профспілок, Президія Федерації професійних спілок України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Взяти до уваги, що у процесі будь-яких реформ профспілки наголошують на необхідності збереження профілю діяльності підприємства, робочих місць, гідних умов праці і колективно-договірного регулювання трудових відносин новим власником або керівництвом підприємства, що перебуває в процесі реформування.

2. Доручити керівництву ФПУ:

2.1. Організувати і провести протягом кінця грудня 2019 року - січня 2020 року зустріч з керівництвом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Фонду державного майна України за участю членських організацій ФПУ з метою забезпечення взаємодії та розроблення комплексу спільних заходів для захисту прав працівників у процесі приватизації промислових підприємств.

2.2. Звернутись до Кабінету Міністрів України:

- щодо надання доручення галузевим міністерствам стосовно проведення галузевих зустрічей з профспілками для обговорення проблемних питань галузей;

- щодо відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України № 802 "Про затвердження Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство" у редакції від 29 серпня 2012 року.

2.3. Звернутись до центральних органів виконавчої влади:

- що відповідають за формування і реалізацію промислової політики, - щодо розроблення разом із сторонами соціального діалогу та схвалення Урядом проекту Стратегії розвитку промислового комплексу України, галузевих стратегій та програм реформування та розвитку, спрямованих на збереження та створення робочих місць;

- що відповідають за питання державного управління у сфері праці та зайнятості населення, - щодо збереження робочих місць і заходів з перепідготовки та працевлаштування вивільнених працівників.

2.4. Звернутись до Фонду державного майна України щодо залучення представників профспілок до процесу проведення приватизації державних підприємств та подальшої їх участі у корпоративному управлінні.

2.5. Долучитись разом з Міністерством освіти і науки України та Федерацією роботодавців України до роботи з розроблення професійних стандартів та активізації створення галузевих рад з метою перекваліфікації працівників та забезпечення умов для освоєння нових професій.

3. Доручити ФПУ, її членським організаціям:

3.1. З урахуванням норм Генеральної, галузевих і територіальних угод проаналізувати у двомісячний термін ситуацію в галузях та розробити комплекс спільних із сторонами соціального діалогу заходів щодо мінімізації негативних наслідків від приватизації.

3.2. Здійснювати заходи щодо захисту прав трудящих в умовах лібералізації трудового законодавства.

3.3. Спрямувати зусилля на збереження профспілкових організацій у процесі роздержавлення великих підприємств шляхом зміни їхньої назви чи реорганізації своєї структури (шляхом злиття, приєднання, поділу тощо).

Доручити департаментам правового захисту, профспілкового руху та зв'язків з громадськими організаціями апарату ФПУ підготувати Методичну розробку щодо збереження профспілкової організації при приватизації чи ліквідації підприємства.

3.4. Розробити пропозиції, рекомендації щодо збереження профспілкового членства за працівниками у період тимчасового безробіття.

4. Надати методичну допомогу членським організаціям ФПУ щодо проведення навчання керівництва профспілкових організацій і профактиву підприємств, що перебувають у процесі приватизації.

5. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови ФПУ Шубіна О.О.

Перед сторонами соціального діалогу сьогодні постали важливі завдання з відновлення роботи всього промислового комплексу країни, підвищення темпів зростання економіки, зупинення міграції людського капіталу за кордон, відкриття нових промислових підприємств і створення нових високопродуктивних робочих місць з гідними умовами праці і високою заробітною платою. Водночас профспілки вимушені констатувати, що протягом останніх років економічна ситуація в Україні залишалася досить складною.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України передбачається протягом 5 років досягти росту ВВП на 40 %, створити 1 млн нових робочих місць, залучити 50 млрд доларів прямих іноземних інвестицій.

Проте, відсутність схваленої Урядом Стратегії розвитку промислового комплексу України, галузевих стратегій та програм розвитку, стратегічного документа з питань збереження і розвитку трудового потенціалу та єдиної політики зайнятості призвела до падіння рівня виробництва товарної продукції.

Незважаючи на позитивний ріст ВВП за 9 місяців на 4,2 %, у жовтні п. р. проти жовтня 2018-го індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 95,0 %. У січні - жовтні 2019 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, індекс промислової продукції становив 99,4 %, у т.ч. у переробній промисловості - 98,8 %, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - 98,3 %.

Індекси промислової продукції за основними видами діяльності також демонструють тренд падіння: металургійне виробництво - 98,7 %, машинобудування - 95,9 %, виробництво меблів - 99,7 %, виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність - 94,3 %, текстильне виробництво - 89,8 %, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки - 95,2 %, виробництво гумових і пластмасових виробів - 99,1 %.

див. зображення

Таким чином, зростання ВВП забезпечується в основному за рахунок росту роздрібної торгівлі (10,2 %) та продукції сільського господарства (3,3 %).

див. зображення

див. зображення

На фоні падіння обсягів промислового виробництва такі ж негативні тенденції спостерігаються і на ринку праці, а саме:

- розбалансованість ринку праці, пов'язана з невідповідністю попиту до пропозиції;

- скорочується чисельність зайнятих осіб;

- триває процес закриття підприємств, зокрема через звуження сфери підприємницької діяльності;

- прогресує міграція найбільш активної частини населення за кордон;

- значно збільшується рівень внутрішньої, у тому числі вимушеної, міграції населення.

Так, за даними Держстату, чисельність економічно активного населення у віці від 15 до 70 років у 2018 році становила 18 млн проти 21 млн у 2013-му. За цей же період чисельність штатних працівників зменшилася на 2 млн, а самозайнятих - на 2,5 млн.

див. зображення

див. зображення

Станом на 01.07.2019 кількість зайнятого населення становить 16,6 млн осіб, а рівень зайнятості - 51,4 %. Кількість безробітного населення - 1,5 млн осіб, а рівень безробіття - 8,4 %.

Програма дій Уряду щодо Цілі 7.3 "Українські працівники мають легальну роботу і витрачають менше часу на пошук нової легальної роботи" передбачає зниження рівня безробіття з 9,6 % до 5 % і підвищення зайнятості працездатного населення з 66 % до 70 %, і в черговий раз завищує реальні показники. Сьогодні рівень зайнятості населення становить лише 51,4 % працездатного населення. Також Ціль 7.3 Програми акцентує увагу на лібералізації трудового законодавства та реформуванні Державного центру зайнятості. Однак, жодним чином не згадується про необхідність розробки і впровадження стратегічного документа з питань збереження і розвитку трудового потенціалу та політики зайнятості на середньостроковий період.

Процеси, що відбуваються в економіці України, й надалі будуть поглиблювати диспропорції ринку праці, а саме:

1. Постійне недофінансування бюджетних програм у вугільній промисловості призводить до зростання заборгованості із заробітної плати шахтарям. Вугледобувні підприємства державної форми власності не переоснащуються, не модернізуються, поступово занепадають, і на сьогодні вони в переважній більшості перебувають у критичному становищі. Така "державна" політика у вугільній галузі призводить до зменшення видобутку енергетичного та коксівного вугілля, а також чисельності працівників, у першу чергу - основних професій. Так, загальна чисельність працівників вугільної галузі вже зменшилася цьогоріч відносно відповідного періоду минулого року на 6220 осіб, у т. ч. на державних вугільних підприємствах, підпорядкованих Міністерству енергетики та захисту довкілля України, на 5661 особу (за даними Профспілки працівників вугільної промисловості України).