Відповідно до статті 38 Водного кодексу України та пункту 13 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами, що додаються.

2. Управлінню цифрової трансформації та моніторингу довкілля (Максим ЛОБОК) забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на вебсайті Міндовкілля.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ХОРЄВА Михайла.

1. Методичні рекомендації розроблені відповідно до статті 38 Водного кодексу України та пункту 13 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100.

2. Нормативи гранично допустимого скидання (далі - ГДС) забруднюючих речовин рекомендується визначати для випусків усіх видів зворотних вод до поверхневих водних об'єктів (прибережної зони моря та лиманів, річок, озер, водосховищ, ставків, каналів).

1. До основних видів водокористування рекомендується відносити:

питне і побутове водопостачання населення та харчових виробництв;

господарсько-побутове використання водних об'єктів для оздоровчих та рекреаційних (купання, заняття спортом і відпочинку тощо) потреб населення (нормативи якості води для цього виду водокористування рекомендується поширювати на водні об'єкти або їх ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів);

рибогосподарське використання природних водних об'єктів (промислове добування риби та інших об'єктів водного промислу, збереження і природного відтворення їх запасів).

2. Норми якості води рекомендується досягати у створах (пунктах) водних об'єктів на певних відстанях від місць скидання зворотних вод або до місць водокористування. При скиданні зворотних вод такі пункти визначаються як контрольні створи (далі - КС).

Найближчий до випуску зворотних вод створ, в якому на якість води водного об'єкта не впливає даний випуск, а також відсутні інші випуски зворотних вод на ділянці між ними, визначається як фоновий створ (далі - ФС).

3. При скиданні зворотних вод у водні об'єкти, які використовуються для господарсько-побутових потреб або рибогосподарських потреб, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості рекомендується досягати на ділянках водних об'єктів у межах населених пунктів та на рибогосподарських ділянках, починаючи з контрольного створу, розташованого на відстані не нижче 500 м від місця скидання зворотних вод, а також на відстані 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування (водозабору для питного водопостачання, місця організованого відпочинку, території населеного пункту), а на акваторії водойми - в радіусі 1 км від пункту водокористування.

4. Створ, для якого розраховуються характеристики водного об'єкта (контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий), рекомендується визначати як розрахунковий (далі - РС).

5. Якість води водного об'єкта, що сформована природними процесами і впливом усіх джерел надходження домішок, за винятком джерела, для якого визначаються нормативи ГДС забруднюючих речовин, рекомендується приймати за фонову якість води.

До видів фонової якості води належать природна фонова якість води та розрахункова фонова якість води.

Якість води, яка сформована природними процесами за відсутності антропогенного навантаження або в умовах тривалого неінтенсивного впливу господарської діяльності на водозборі, що важко піддаються регулюванню (природна фонова якість води), рекомендується визначати для природних неконсервативних речовин (завислих, органічних і біогенних) та показників мінералізації за даними аналітичного контролю незабруднених антропогенною діяльністю ділянок водних об'єктів (у т.ч. об'єктів-аналогів) або наявних літературно-довідникових матеріалів по таких водних об'єктах.

Характеристики якості води, які рекомендується визначати (розраховувати) для прийнятих розрахункових умов, рекомендується приймати за розрахункову фонову якість води.

6. До характеристик, які рекомендується приймати для визначення умов скидання зворотних вод на період дії нормативів ГДС забруднюючих речовин, що розробляються (далі - розрахункові умови), належать гідрографічні, гідрологічні, гідравлічні та гідрохімічні характеристики водних об'єктів, характеристики водозаборів, випусків зворотних вод, водоохоронні заходи. Розрахункові умови рекомендується визначати для найменшої (лімітованої) асимілюючої спроможності водного об'єкта-водоприймача та за умови дотримання нормативів ГДС забруднюючих речовин по інших випусках зворотних вод вище за течією водотоку чи в акваторії водойми.

7. Спроможність водного об'єкта приймати певну масу речовини в одиницю часу без порушення норм якості води в контрольних створах (пунктах) водокористування (далі - асимілююча спроможність) рекомендується визначати з урахуванням процесів змішування, розбавлення і самоочищення домішок у водному об'єкті. Самоочищення враховується до рівня природної фонової концентрації речовини.

Найменша (лімітована) асимілююча спроможність водного об'єкта має місце у найбільш маловодні періоди (місяці), переважно, літньої і зимової межені маловодних років (95% забезпеченості), для яких рекомендується визначати розрахункові умови водоприймачів при розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин.

1. Фактичну концентрацію речовини для оцінки фактичного складу зворотних вод рекомендується обчислювати як середньоарифметичне значення даних ряду спостережень за попередній та поточний роки із виключенням можливих нехарактерних даних.

2. Рекомендована вихідна для розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин концентрація речовини у зворотних водах:

середньоарифметичне значення концентрації речовини у зворотних водах, що не підлягають очищенню, якщо воно перевищує норму вмісту чи гранично допустиму концентрацію (далі - ГДК) для води водоприймача;

характерне максимальне значення концентрації речовини у зворотних водах із всього ряду даних контролю, якщо вони не перевищують норми вмісту чи ГДК або не нормуються для води водоприймача у контрольному створі;

нормалізоване значення концентрації речовини (проєктне або довідникове значення концентрації, яке досягається після очищення на типових очисних спорудах) або найбільше її значення з усього ряду даних контролю, якщо вони менші за нормалізоване значення (для зворотних вод, що очищуються чи потребують очищення).

3. Максимально допустиму величину концентрації речовини за повного використання асимілюючої спроможності водоприймача на ділянці до контрольного створу (для кожного з лімітованих періодів року) рекомендується приймати за розрахункову допустиму концентрацію речовини у зворотних водах.

4. Прийняту для встановлення нормативів ГДС забруднюючих речовин допустиму концентрацію речовини рекомендується визначати як найменше значення серед вихідної для розрахунку та розрахункових допустимих концентрацій по лімітованих періодах (окрім випадку встановлення Cгдс для випусків зворотних вод з комунальних і прирівняних до них споруд повного біологічного очищення).

1. Нормативи ГДС забруднюючих речовин визначаються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обґрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) і санітарно-гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем, досягнення/підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, а також "доброго" екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод.

2. Види діяльності, що належать до спеціального водокористування, право на здійснення спеціального водокористування та порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування визначено статтями 48, 49 Водного кодексу України.

3. Нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується визначати (розраховувати) для кожного випуску зворотних вод у поверхневі водні об'єкти із застосуванням методів, відповідно до додатка 2 до цих Методичних рекомендацій.

4. Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об'єкти нормується, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100.

5. З метою недопущення нерівномірного (залпового) скидання забруднюючих речовин із зворотними водами, нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується визначати у грамах на годину (г/годину). Нормативи ГДС забруднюючих речовин, перераховані в тонни на рік (ліміти у т/рік), застосовуються для обрахунку платежів, що справляються за фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти і не розглядаються як нормативи ГДС забруднюючих речовин.

6. Якщо фонова якість водного об'єкта по яких-небудь показниках систематично перевищує норми якості води (що підтверджується даними систематичних аналітичних замірів протягом останніх 12 місяців) і обумовлена господарськими факторами, які не піддаються регулюванню у термін досягнення нормативів ГДС забруднюючих речовин (наприклад, впливом господарської діяльності на водозборі), то нормативи ГДС відповідних речовин рекомендується визначати з урахуванням не погіршення фонової якості води водоприймача.

7. У випадках, коли фонова якість водного об'єкта по будь-яких показниках гірша за норми якості води і обумовлена природними факторами, нормативи ГДС відповідних речовин рекомендується визначати, виходячи з умови дотримання в контрольних створах (пунктах) природної фонової якості води, що сформувалася. Це відноситься, наприклад, до водних об'єктів з підвищеним вмістом у воді мінеральних солей, заліза тощо. До природних факторів формування якості води належать фактори, що не входять у господарську ланку круговороту води, яка включає скидання зворотних вод усіх видів.

Для речовин, по яких нормуються допустимі прирощення до природного фону (завислі речовини, мідь, фтор, алюміній та ін.), нормативи ГДС відповідних речовин рекомендується визначати за умови дотримання цих прирощень до природного фону.

8. При визначенні нормативів ГДС забруднюючих речовин із теплообмінними зворотними водами вимоги до їх складу доцільно визначати у вигляді допустимих прирощень до концентрацій цих речовин у воді, що забирається (отримується). Величини таких прирощень рекомендується визначати, враховуючи лише технологічні втрати води на випаровування. Але у разі скидання теплообмінних зворотних вод, що утворюються після використання води з іншого водного об'єкта (джерела), рекомендовано дотримуватись норм якості води у водному об'єкті, що приймає ці зворотні води.

Якщо різниця максимальної (влітку) і середньої за рік витрат теплообмінних зворотних вод перевищує 20%, то визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин із цими зворотними водами рекомендується проводити окремо для холодної половини року із середньою за рік витратою і для теплої половини року із максимальною середньомісячною витратою цих вод та із застосуванням осереднених для цих періодів року даних щодо якості води на водозаборі.

9. При скиданні води із штучних водних об'єктів під час облову риби, якість якої за аналітичними замірами не перевищує норми якості води для водоприймачів рибогосподарського водокористування, нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується не розраховувати (окрім здійснення рибогосподарської діяльності у технологічних рибогосподарських водоймах), а визначати на основі аналітичних даних з урахуванням норм якості води для цих водних об'єктів.

При скиданні кар'єрної та дренажної води, якість якої за аналітичними замірами не перевищуються норми якості води для водоприймачів господарсько-побутового або рибогосподарського водокористування, нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується не розраховувати, а визначати на основі аналітичних даних з урахуванням норм якості води для цих водних об'єктів.

10. При розробленні нормативів ГДС забруднюючих речовин із організованим стоком дощових і талих вод із забудованих територій населених пунктів і підприємств, який характеризується нерівномірністю витрат і складу та епізодичністю формування, вихідні для розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин витрати і склад цих зворотних вод рекомендується визначати із застосуванням спеціалізованих нормативно-методичних документів (ДБН В.2.5-75:2013, ДСТУ 3013-95, ДСТУ 8691:2016). Розрахунок нормативів ГДС забруднюючих речовин рекомендується проводити на загальних підставах.

11. Для існуючих випусків зворотних вод до непроточних водойм (крім озер), де можливе накопичення забруднюючих речовин, допустимі концентрації речовин при встановленні нормативів ГДС рекомендується визначати на основі норм якості води для цих водних об'єктів.

12. Порядок скидання зворотних вод із накопичувачів у водні об'єкти визначено статтею 74 Водного кодексу України. Право на здійснення скидання зворотних вод із накопичувачів у водні об'єкти оформлюється на загальних підставах, відповідно до порядку, визначеного статтею 49 Водного кодексу України.

Скидання рекомендується здійснювати за умови оперативного контролю та дотримання норм екологічної безпеки у контрольному створі водоприймача.

13. Скидання зворотних вод з плавзасобів водного транспорту здійснюється відповідно до законодавства, нормативи ГДС забруднюючих речовин при цьому не визначаються.

14. Для абонентів каналізаційної мережі комунальних підприємств чи інших вторинних водокористувачів нормативи ГДС забруднюючих речовин відповідно до законодавства не визначаються. Умови скиду цих стічних вод визначаються власниками (балансоутримувачами) каналізаційних мереж згідно з правилами приймання відповідно до законодавства.

15. При визначенні нормативів ГДС забруднюючих речовин їх допустимі концентрації на випусках зворотних вод водокористувачів рекомендовано приймати такими, що не перевищують розрахункові допустимі значення, прийняті вихідні значення та нормалізовані значення концентрацій, що досягаються при застосуванні типового (чи наявного на водовипуску більш передового) рівня очищення для даного виду зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких у процесі біологічного очищення зростають, наприклад, внаслідок перетворення амонію і частини органіки у нітрити і потім у нітрати), навіть якщо водний об'єкт дозволяє їх приймати із більшими допустимими розрахунковими концентраціями.

Допустимі концентрації речовин у зворотних водах не доцільно визначати меншими за їх нормативні значення для водоприймача (за винятком випадків, коли фактичні концентрації речовин у зворотних водах систематично кращі за нормативні для водоприймача).

16. Обов'язки водокористувачів щодо дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин встановлено статтею 44 Водного кодексу України.

17. При визначенні нормативів ГДС забруднюючих речовин для кожного з окремих випусків зворотних вод рекомендується враховувати вплив інших випусків на асимілюючу спроможність водоприймача.

Однією з найважливіших концептуальних засад цього є застосування басейнового принципу визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин, який передбачає розрахункове визначення впливу всіх випусків зворотних вод до гідрографічної мережі на якість води в усіх контрольних створах, що знаходяться нижче за течією (для водотоків) або поблизу чи в цілому (для водойм), з урахуванням видів водокористування і відповідних їм норм вмісту і ГДК речовин у цих створах, та оптимальний розподіл асимілюючої спроможності водних об'єктів між випусками зворотних вод водокористувачів.

Басейновий принцип визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин рекомендується застосовувати у таких випадках:

а) для басейнів малих річок та водойм у цілому;

б) для ділянок басейнів середніх і великих річок та водойм із сукупністю близько розташованих випусків зворотних вод у межах ділянки між першим по течії місцем випуску та останнім створом повного змішування;

в) для водокористувачів басейну в цілому при розробці басейнових водоохоронних програм та планів управління річковими басейнами, а також міждержавних басейнових екологічних програм, в яких передбачається дотримання заданих норм якості води в прикордонних створах.

18. Нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується визначати без застосування басейнового принципу по окремих випусках зворотних вод (чи по окремих показниках) у таких випадках:

а) якщо у водному об'єкті в районі випуску зворотних вод за рахунок впливу антропогенних факторів, які не піддаються регулюванню, вичерпана вільна асимілююча спроможність по нормованих речовинах, що присутні у зворотних водах;

б) для розосереджених на значні відстані між собою окремих випусків зворотних вод у великі та середні річки і водойми, коли забруднюючий вплив носить локальний (ізольований) характер.

19. При скиданні зворотних вод у прибережні зони морів нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується визначати з урахуванням умов розташування випусків зворотних вод:

а) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів, які охороняються і оголошені заповідними або мають особливе державне значення, наукову чи культурну цінність і використання яких заборонено повністю або частково у встановленому законодавством порядку, нормативи ГДС забруднюючих речовин не визначаються, а водокористувачам рекомендується ліквідувати такі випуски або забезпечити відведення зворотних вод за межі вказаних районів;

б) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів зі специфічними гідрологічними і незадовільними з гігієнічної точки зору санітарними, гідрофізичними і топографо-гідрологічними умовами, що створюють застійні явища або концентрування забруднень у прибережних водах, нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується визначати на основі перенесення вимог і нормативів для зони санітарної охорони безпосередньо на зворотні води без урахування можливого змішування і розбавлення їх морською водою;

в) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів у межах зони санітарної охорони розрахунки нормативів ГДС забруднюючих речовин допускається здійснювати з урахуванням змішування і розбавлення очищених і знезаражених зворотних вод морською водою за умови дотримання санітарних і рибогосподарських вимог і нормативів якості води у контрольному створі, що розташований на відстані 250 м від місця випуску в будь-якому напрямку.

20. План заходів щодо досягнення (дотримання) нормативів ГДС забруднюючих речовин рекомендується формувати як сукупність заходів, що реалізуються в нормативні строки і забезпечують поетапне досягнення нормативів ГДС забруднюючих речовин.

21. Розробку та обґрунтування нормативів ГДС забруднюючих речовин рекомендується проводити у такій послідовності:

етап 1 - ознайомлення із водогосподарською ситуацією, отримання вихідних даних;

етап 2 - правове та методичне обґрунтування схеми і моделі розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин;

етап 3 - визначення розрахункових умов та розрахунок нормативів ГДС забруднюючих речовин;

етап 4 - розробка плану заходів щодо досягнення (дотримання) нормативів ГДС забруднюючих речовин.

22. Нормативи ГДС забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами та план заходів рекомендується подавати за формами, наведеними у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

До нормативів ГДС забруднюючих речовин додаються розрахунки, виконані із застосуванням рекомендованих методів, наведених у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій, та вихідні дані про водні об'єкти і зворотні води відповідно до додатка 4 до цих Методичних рекомендацій (з підтверджуючими документами про фонову якість води у водному об'єкті за даними державного моніторингу вод, а також аналітичні дані щодо концентрації забруднюючих речовин на випуску зворотних вод).

23. До складу первинних вихідних даних від водокористувача рекомендується включати дані щодо фактичних і розрахункових нормативних витрат забору води та скиду зворотних вод, фактичного і проєктного складу зворотних вод, фактичних та проєктних характеристик очисних споруд, водоохоронних заходів, орієнтовних гідрометричних параметрів і фонової якості води водного об'єкта - водоприймача.

24. Дані лабораторій суб'єктів державного моніторингу вод щодо фонової якості води водних об'єктів по створах гідрохімічного моніторингу (репрезентативні для місць скиду зворотних вод) рекомендується вважати актуальними протягом трьох років з часу проведення аналітичного контролю. За відсутності репрезентативних даних державного моніторингу вод, такі дані можуть бути замовлені (отримані) у суб'єктів державного моніторингу вод, інших лабораторій, уповноважених на проведення відповідних вимірювань.

25. Нормативи ГДС забруднюючих речовин рекомендується поновлювати у разі: зміни умов водокористування (збільшення скидання зворотних вод понад встановлений ліміт у дозволі на спеціальне водокористування, введення більш ефективних очисних споруд), погіршення фонової якості води, зміни категорії якості води чи виду водокористування водного об'єкту, зміни законодавчої та нормативної бази.

26. Показники бактеріологічного забруднення зворотних вод, у разі їх нормування, рекомендується визначати на рівні нормативних значень для води водоприймачів, а рівень токсичності зворотних вод, у разі потреби його нормування, рекомендується визначати на основі біотестування.

27. Для зворотних вод рекомендується нормувати сумарну альфа- і бета-активність. Якщо сумарна альфа-активність менша 0,1 Бк/дм-3 та сумарна бета-активність менша 1 Бк/дм-3, зворотні води не вважаються радіоактивними.

1. Розрахунок нормативів ГДС забруднюючих речовин із зворотними водами рекомендується виконувати з урахуванням:

норм якості води водного об'єкта в контрольному створі;

фонової якості води водного об'єкта до місця впливу випуску зворотних вод;

витрат, складу і режиму надходження зворотних вод на період дії нормативів ГДС забруднюючих речовин;

впливу на водний об'єкт на ділянці від місця випуску зворотних вод до контрольного створу інших випусків зворотних вод та (за наявності даних) інших господарських факторів;

змішування зворотних вод з водою водного об'єкта на ділянці від місця їх випуску до контрольного створу;

кратності розбавлення зворотних вод водою водного об'єкта в зоні їх початкового змішування (якщо воно має розраховуватися) і на ділянці до контрольного створу;

природного самоочищення вод від частини неконсервативних речовин, що перевищує їх "природний" фоновий вміст, на ділянці від місця випуску зворотних вод до контрольного створу.

2. Для розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин рекомендується використовувати сукупність фактичних та розрахункових (встановлених) вихідних даних, що включають:

гідрографічні, гідрометричні, гідравлічні і розрахункові гідрологічні характеристики водного об'єкта у розрахункових (контрольному, фоновому) створах та на ділянці між ними, фонову якість води і коефіцієнти неконсервативності речовин у воді водного об'єкта по лімітованих сезонах маловодного року 95% забезпеченості;

фактичну і задану (встановлену, проєктну) або розрахункову нормативну витрату та вихідний склад зворотних вод (при застосуванні басейнового принципу визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин - відповідні чинним нормативам ГДС забруднюючих речовин характеристики інших випусків зворотних вод на ділянці водного об'єкта чи басейну);

місця розташування випусків зворотних вод, фонового та контрольного створів (поверхневих водозаборів та сусідніх випусків зворотних вод - при застосуванні басейнового принципу визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин) на гідрографічній мережі, види водокористування у контрольному створі.

3. Для визначення розрахункових умов, за яких формуються найменші розрахункові величини асимілюючої спроможності річок, рекомендується застосовувати такі стандартні регламенти розрахункових характеристик річок та джерел їх забруднення:

витрати скиду зворотних вод та поверхневого водозабору (максимальні за годину по лімітованих сезонах на період дії встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів скидання забруднюючих речовин);

склад зворотних вод на випуску (відповідний прийнятим вихідним (у т. ч. нормалізованим) значенням концентрацій речовин). При застосуванні басейнового принципу визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин враховуються встановлені ліміти скидання забруднюючих речовин для зворотних вод сусідніх випусків;

витрати води на незарегульованих ділянках річок (розрахункові мінімальні середньомісячні у літню і зимову межені маловодного року 95% забезпеченості). За відсутності таких даних по розрахункових створах рекомендується використовувати довідникові дані по створах гідропостів на цих річках або на річках-аналогах;

витрати води на зарегульованих ділянках річок (відповідно до встановлених у режимах роботи штучних водних об'єктів екологічні витрати або санітарні попуски);

якість води річки у фоновому створі (для незабруднених річок) - аналітична за даними моніторингу якості вод або додаткових аналітичних визначень (за відсутності даних моніторингу);

якість води річки у фоновому створі (для забруднених річок) - розрахункова при мінімальних витратах річки та відповідних нормативах ГДС забруднюючих речовин для випусків зворотних вод вище за течією (при застосуванні басейнового принципу визначення нормативів ГДС забруднюючих речовин);

гідрометричні і гідравлічні характеристики річки (ширина, глибина, звивистість, шорсткість ложа русла і нижньої поверхні льоду, швидкість течії) - середні на ділянці до контрольного створу.

4. Розрахункові умови для водойм рекомендується визначати аналогічно тим, які застосовуються для річок, і є специфічними для водойм. До специфічних належать:

мінімальні для меженних сезонів маловодного року 95% забезпеченості значення довжини, ширини, об'єму, середньої і максимальної глибини, швидкості вітрової течії та її напрямку;

фонова якість води, що визначається поза зоною впливу скиду зворотних вод (для малих водойм, де вплив скидів є нелокальним, за фонову приймається якість води у найменш забрудненому пункті водойми).

5. За розрахункові умови для прибережних зон морів рекомендується приймати:

гідрологічні і гідрохімічні умови (напрямки і швидкості течій, гідрохімічний фон) у лімітовані сезони року і період найбільш інтенсивного водокористування;

фонову якість води, що визначена поза зонами впливів випусків зворотних вод (на відстані більш 5 км від них) для лімітованих сезонів року та періоду року найбільш інтенсивного водокористування;

мінімальні середньомісячні швидкості морських течій 95% забезпеченості у лімітовані сезони і період року в зоні змішування на найкоротшому шляху добігання зворотних вод до контрольного створу (межі водокористування).

6. Рекомендований перелік необхідних вихідних даних про водний об'єкт наведений у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій (форми 3, 4). Для їх визначення рекомендується використовувати такі первинні вихідні дані та способи їх застосування: