Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів" від 16 листопада 2021 року, реєстраційний № 6311, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є., Масловим Д.В., Ватрасом В.А., Бабієм Р.В.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя надає обов'язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя ВИРІШИЛА:

1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів" від 16 листопада 2021 року, реєстраційний № 6311, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є., Масловим Д.В., Ватрасом В.А., Бабієм Р.В.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

1. Проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів" від 16 листопада 2021 року, реєстраційний № 6311 (далі - законопроєкт № 6311), внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є., Масловим Д.В., Ватрасом В.А., Бабієм Р.В.

Як убачається з пояснювальної записки до законопроєкту № 6311, його метою є врегулювання питання оплати праці працівників судів та створення належних умов для функціонування судів, гарантованих Конституцією України.

Проєктом акта передбачено внесення змін до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", якими вирішується питання належної оплати праці працівників судів. Крім того, цей законопроєкт спрямований на розв'язання проблеми соціальної нерівності в оплаті праці вказаних вище працівників та запобігання корупційним ризикам, які можуть виникати при нарахуванні стимулюючих виплат.

Автори законопроєкту зазначають, що на сьогодні посадові оклади працівників органів судової влади є значно нижчими, ніж працівників інших гілок влади та приватного сектору, що спричинює масовий відтік кваліфікованих кадрів. Для здійснення мінімально конкурентного фінансового забезпечення працівникам нараховуються стимулюючі виплати, розмір яких подекуди є більшим, ніж посадовий оклад. Водночас право встановлювати стимулюючі виплати в межах економії фонду оплати праці належить до дискреційних повноважень керівників державної служби в судах, що, своєю чергою, спричинює непрозорі принципи здійснення оплати праці. Корупційні ризики, які виникають при цьому, ставлять працівників у нерівне становище в оплаті їхньої праці.

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" надає обов'язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Опрацювавши зазначений законопроєкт у Вища рада правосуддя дійшла висновку про доцільність його прийняття з огляду на таке.

Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загальніше будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація-1.

__________

-1Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.

Вища рада правосуддя неодноразово наголошувала, що збереження кадрового потенціалу апаратів місцевих та апеляційних судів, а також апаратів (секретаріатів) органів системи правосуддя можливе за умов забезпечення справедливою та конкурентоспроможною заробітною платою їх працівників, належний рівень якої дасть змогу не лише сформувати, а й утримувати висококваліфікований штат суду, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування та забезпечує безперешкодний доступ до правосуддя.

При опрацюванні законопроєкту № 6311 враховано позицію Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України.

3. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Проте слід зазначити, що незалежність судової влади не є прерогативою або привілеєм, що надається для задоволення власних інтересів судді, але є основоположним принципом, важливим елементом будь-якої демократичної держави, передумовою верховенства права і основною гарантією справедливого суду. Незалежність судової влади є передумовою довіри до неї, авторитету судових органів і успішного здійснення правосуддя.

Незалежність судової влади потребує й економічної незалежності, яка, відповідно, потребує закріплення на законодавчому рівні відповідних гарантій фінансування судів та органів судової влади, а також оплати праці їх працівників.

З метою забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій (стаття 130 Конституції України).

На необхідності фінансового забезпечення судів і суддів як невід'ємної складової незалежності як окремого судді, так і всієї судової влади, неодноразово наголошували міжнародні правові інституції, зазначаючи, зокрема, що кожна держава повинна надати відповідні засоби, які б давали змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції-2.

__________

-2Основні принципи щодо незалежності правосуддя, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року.

Основними принципами щодо незалежності правосуддя, схваленими резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року 40/32 та 40/146, проголошено, що кожна держава повинна надати судовим органам відповідні засоби, які б давали змогу їм виконувати свої функції належним чином.

У Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства зазначається, що хоча фінансування судів є частиною державного бюджету, таке фінансування не повинно залежати від політичних процесів. Рішення про виділення бюджетних коштів судам повинні прийматися із суворим додержанням судової незалежності-3.

__________

-3Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 73.

У висновку Консультативної ради європейських суддів Ради Європи № 21 "Запобігання корупції серед суддів" зазначено, що компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії. Адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи, а також важливими гарантіями проти корупції в судових органах.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував на необхідності забезпечення належних умов для функціонування судової системи (фінансування та матеріальне забезпечення) як гарантії незалежності судів, зокрема в рішеннях від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11р/2018.

Вища рада правосуддя наголошувала, що систематичне недофінансування судової системи повинно розглядатися суспільством у цілому як неприпустиме втручання в конституційну роль судової влади, оскільки це підриває основи демократичного суспільства та принцип верховенства закону-4.

__________

-4Консультативний висновок Вищої ради правосуддя щодо законопроєкту № 5304, затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2021 року № 883/0/15-21 (https://www.hcj.gov.ua/doc/doc/352).

Успішне функціонування судів та судової системи в цілому неможливе без залучення та утримання кадрів, які здатні виконувати відповідальні та соціально значущі завдання, покладені на суди та судову гілку владу. Зрозуміло, що в умовах хронічного недофінансування судової системи та з огляду на неконкурентний, порівняно з іншими державними органами, розмір посадового окладу працівників системи судоустрою забезпечити гідну оплату праці цих спеціалістів неможливо, тому вказані питання вимагають якнайшвидшого вирішення на законодавчому рівні.

На сьогодні питання щодо оплати праці та соціальних гарантій працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) врегульовано нормами законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про державну службу".