Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - Товариство) (далі - звернення) про надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до звернення, Товариство просить надати відповіді на наступні питання (в контексті звернення):

1. Чи зобов'язане Товариство (яке має роздрібну ліцензію на торгівлю алкогольними напоями) при продажу (поставці) алкогольних напоїв покупцю (який не має ліцензії на торгівлю алкоголем, алкоголь він купляє для використання у власній господарській діяльності, не з метою подальшого продажу та при дотриманні МРЦ) при проведенні розрахунків у безготівковій формі шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (постачальника) проводити операції через РРО та видавати покупцю фіскальний чек?

2. Чи буде вважатися порушенням законодавства при продажу алкогольних напоїв при проведені розрахунків у безготівковій формі шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (постачальника) не застосування РРО та невидача покупцю фіскального касового чеку?

3. Чи передбачена відповідальність суб'єкта господарювання у випадку продажу алкогольних напоїв при проведені розрахунків у безготівковій формі шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (постачальника) за не застосування РРО та невидачу покупцю фіскального чеку? Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до визначень, наведених у статті 55 Господарського кодексу, суб'єктами господарювання є:

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу:

сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу;

реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Тобто, найголовніша і основна відмінність наведених визначень - сторони договору. Якщо йдеться про суб'єктів господарювання, то це має бути договір поставки. Якщо ж товар реалізують негосподарюючим суб'єктам, необхідно складати договір купівлі-продажу.

Товариство просить надати відповідь на питання, в яких не визначає, що саме здійснює (продаж або поставку товару), кому саме (суб'єктам господарювання, громадянам або іншим кінцевим споживачам.

Також, питання Товариства містять в собі посилання на проведення розрахунків у безготівковій формі шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (постачальника).

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Тобто, питання Товариства не містить в собі однозначно - зрозумілого для ДПС змісту.

Враховуючи викладене, а також те, що у Вашому зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, надаємо відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства, на питання 1, 2, 3 одночасно.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону N 481:

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (стаття 15 Закону N 481).