Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення у податковому обліку операцій по збільшенню статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариства) за рахунок нерозподіленого прибутку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, єдиним учасником Товариства є фізична особа - громадянин України (далі - Учасник). За результатами 2019, 2020 років рішення про виплату дивідендів Учасником прийматись не буде, натомість Учасник планує збільшити статутний капітал Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку.

Товариство просить надати роз'яснення з наступних питань:

1. Чи прирівнюється до нарахування/виплати дивідендів розподіл прибутку Товариства, що направляється на збільшення статутного капіталу Товариства, у разі відсутності рішення Учасника про нарахування/виплату дивідендів?

2. У разі, якщо Учасник прийме рішення про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів, чи виникає податкове зобов'язання із сплати авансового внеску податку на прибуток на суму збільшення статутного капіталу?

3. Чи визнається реінвестицією дивідендів спрямування нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу Товариства за умови, що не відбувається зміна складу учасників Товариства та не змінюються пропорції часток у статутному капіталі Товариства?

4. Чи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операція із збільшення статутного капіталу Товариства?

5. Чи призведе до виникнення доходу у Учасника Товариства (фізичної особи, громадянина України) спрямування нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу Товариства, що не змінює відсотковий розмір учасника Товариства?

6. Які податкові зобов'язання виникають у Товариства при спрямуванні нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу Товариства?

Щодо питань 1, 3

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу інвестиції -господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Одним з видів інвестицій є реінвестиції -господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (пп. "в" пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу).

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу визначено, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Отже, враховуючи визначення зазначених термінів, господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон N 2275).

Статтею 13 Закону N 2275 встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 16 Закону N 2275 встановлено, зокрема, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону N 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

Щодо питання 2

Як зазначалось раніше дивідендом є платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регламентується п. 57.1-1ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить авансовий внесок із податку на прибуток.

Отже, умовою для нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток є прийняття рішення про виплату дивідендів учасникам товариства емітентом корпоративних прав такого товариства.