Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності включення до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи земельних ділянок, які надані в суборенду іншій юридичній особі, та визначення об'єкту оподаткування земельним податком, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи, займається вирощуванням зернових культур (код виду економічної діяльності 01.11) використовує земельні ділянки, надані йому в користування на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок з власниками - фізичними особами, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Ділянки). Товариством укладено договорів суборенди зазначених Ділянок з товаровиробником сільськогосподарської продукції, який не є платником єдиного податку четвертої групи.

Товариство, посилаючись на норми законодавства України, запитує:

1. Чи необхідно Товариству включати до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі - Декларація) площі Ділянок, які взяті в оренду у фізичних осіб, та передані в суборенду іншим суб'єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку четвертої групи?

2. Чи є об'єктом оподаткування земельним податком площі Ділянок, що використовуються Товариством на підставі договорів оренди у фізичних осіб - власників земельних часток (паїв), у випадку надання таких Ділянок в суборенду іншим суб'єктам господарювання - не платникам єдиного податку четвертої групи, але для ведення сільськогосподарського товаровиробництва?

Щодо першого питання

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу).

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі"зі змінами (далі - Закон N 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.