Державна податкова служба України розглянула звернення товариства щодо відображення у податковій звітності внутрішніх державних позик та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації пов'язана із складністю застосування положень Кодексу у зв'язку з набранням чинності Закону України від 19 червня 2020 року N 738-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" (далі - Закон), яким у новій редакції викладено закони України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про товарні біржі".

У платника виникає питання щодо відображення у додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств операцій з придбання та погашення облігацій внутрішніх державних позик України у 2021 році та наступних звітних періодах.

Відповідно до пп. 14.1.44-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу державні цінні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

Згідно з частиною другою та третьою ст. 16 Закону державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України. Зокрема, облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, які враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму від'ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного в складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).