Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058), який набув чинності з 1 січня 2004 року, визначено поняття страховий стаж.

Згідно статті 24 Закону N 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 цієї статті визначено, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону N 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом N 1058.

Види трудової діяльності, за період до 01.01.2004, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на пенсію, визначені статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788).

Згідно із статтею 62 Закону N 1788, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтвердження наявного трудового стажу здійснюється у Порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, а саме: на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.