Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування операцій за договором позики з фізичною особою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно зі зверненням підприємство - платник податку на прибуток підприємств, що планує укласти з учасником такого підприємства - фізичною особою договір процентної позики, звертається з питаннями:

1. Чи є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором проценти, сплачені підприємством за договором позики на користь фізичної особи, яка є позикодавцем?

2. Чи є об'єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) проценти, сплачені підприємством за договором позики на користь фізичної особи, яка є позикодавцем?

3. Чи відносяться до фінансових витрат підприємства проценти, сплачені за договором позики на користь фізичної особи, яка є позикодавцем, та чи можна віднести до складу витрат суму таких процентів?

Щодо питань 1 та 2

Позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому згідно з пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Враховуючи викладене, оскільки у розумінні Кодексу позику надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, то кошти, які виплачуються юридичною особою - резидентом (позичальником) на користь фізичної особи - резидента (позикодавця) у вигляді процентів на підставі договору позики, з урахуванням норм пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються процентами.

Разом з тим оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Згідно з п. 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті Кодексу).

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.