Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює діяльність відповідно до КВЕД: 49.41 вантажні перевезення автомобільним транспортом. Для виконання перевезень залучається 86 одиниць автотранспорту, що орендується у іншого ТОВ. У Товариства відсутні власні або орендовані ємності в яких зберігається паливо, воно не є розпорядником акцизних складів. Заправка автотранспорту здійснюється з бензовозів (пересувних акцизних складів), що належать постачальникам палива, які зареєстровані платниками акцизного податку. Отримане паливо використовується виключно для власних виробничих потреб, списання палива підтверджується відповідними первинними документами. Виходячи з планових показників діяльності очікується, що обсяг отриманого палива перевищить 1 000 куб. м. Реалізація пального іншим особам не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, Товариство запитує:

Чи зобов'язане воно реєструватися платником акцизного податку при відсутності місць зберігання пального?

Чи зобов'язане воно реєструватися платником акцизного податку при відсутності місць зберігання пального, якщо для заправки власного автотранспорту Товариство буде використовувати власні бензовози, які будуть перевозити пальне (яке вже є власністю Товариства) від акцизного складу постачальника до місця заправки автотранспорту?

До зазначених запитань.

Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема особа, яка реалізує пальне.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядником акцизного складу є зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад - приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема але не виключно:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.