Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням, товариство здійснює роздрібну торгівлю із застосуванням програмних РРО.

Товариством на програмному РРО формується фіскальний касовий чек відповідно до вимог розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Положення N 13). Сформований програмним РРО чек друкується за допомогою "апаратного" РРО, і у надрукованому документі після напису "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" відображається інформація щодо апаратного РРО, яким роздруковано сформований програмним РРО документ, а саме заводський і фіскальний номери "апаратного" РРО, дата та час і напис "СЛУЖБОВИЙ ЧЕК".

Чи вважатиметься розрахунковим документом, що відповідає вимогам Положення N 13, вказаний чек?

Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Згідно з ст. 2 Закону N 265 РРО - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 6 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 (далі - Вимоги N 199), реєстратор повинен забезпечувати ідентичність фіскальної інформації в копіях документів, що зберігаються в носії контрольної стрічки в електронній формі, такій інформації у відповідних документах, створених в паперовій та/або електронній формі.