Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання заборгованості безнадійною з метою її подальшого списання при застосуванні пп. "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), та, керуючись ст. 52 Кодексу повідомляє.

Як зазначено у зверненні, рішенням Господарського суду, яке набрало законної сили, з ТОВ (далі - боржник) стягнуто на користь ПАТ заборгованість.

Платник повідомляє, що протягом 2017 - 2020 років органи Державної виконавчої служби під різними підставами неодноразово повертали ПАТ наказ Господарського суду без виконання.

14.04.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду.

Постановою приватного виконавця наказ Господарського суду повернуто стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Платник повідомляє, що за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржник знаходиться у стані припинення.

При цьому, в Автоматизованій системі виконавчого провадження оприлюднено інформацію про те, що у період з 2017 по 2021 роки боржник виступав боржником у виконавчих провадженнях, 24 з яких залишаються відкритими.

У платника виникло питання щодо застосування положень пп. "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з метою визнання безнадійною заборгованості боржника перед ПАТ.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

До безнадійної заборгованості віднесено заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (пп. "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).