Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо сум, які необхідно включати до складу доходу платника єдиного податку третьої групи, отриманих в рамках договорів доручення/агентських договорів/інших договорів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. та під час здійснення господарської діяльності укладає агентські договори, договори доручення.

Посилаючись на норми чинного законодавства, Товариство просить надати роз’яснення:

Якщо Товариство самостійно утримуватиме суму своєї винагороди за договором доручення/агентським договором/іншим договором, що має подібну правову природу, із суми коштів, отриманих ним від третіх осіб під час виконання такого договору та належних до перерахування контрагентові, то чи буде таке утримання винагороди за договором вважатися порушенням вимог норм п. 291.6 ст. 291 Кодексу, а саме негрошовою формою розрахунків чи бартером?

Якщо Товариство самостійно утримуватиме суму своєї винагороди за договором доручення/агентським договором/іншим договором, що має подібну правову природу, із суми коштів, отриманих ним від третіх осіб під час виконання такого договору та належних до перерахування контрагентові, то чи правильним є висновок про те, що датою отримання доходу Товариством в цьому разі буде дата складання Акту приймання-передачі послуг, в якому визначається сума винагороди?

Щодо першого питання

Згідно з п. 291.6. ст. 291 Кодексу платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Кодексу бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Грошова форма розрахунку - це розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошові форми розрахунку - це різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Отже самостійне утримання Товариством належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції.

Щодо другого питання

Пунктом 292.4. ст. 292 Кодексу визначено, що до складу доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) лише у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦКУ).