Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, статей 1-3, 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" з метою забезпечення належної організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", НАКАЗУЮ:

1. Першому заступнику та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних, окружних прокуратур, спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на правах обласних та окружних прокуратур (далі - обласні, окружні прокуратури), їхнім першим заступникам та заступникам, керівникам відповідних структурних підрозділів забезпечувати організацію діяльності щодо представництва інтересів держави в суді з дотриманням засад, визначених цим наказом.

2. Завданнями здійснення представництва в суді визначити захист інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

3. Представницьку діяльність здійснювати у формах:

- пред'явлення позовів (подання заяв);

- вступу у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами) інших осіб;

- ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справах, провадження в яких відкрито за позовом (заявою) іншої особи;

- участі у розгляді справ судами;

- участі у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справах, у яких прокурором здійснювалося представництво інтересів держави.

4. Відомості для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з:

- інформації, що надходить до органів прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень;

- матеріалів кримінальних проваджень, справ про адміністративні правопорушення, у тому числі пов'язані з корупцією;

- публікацій у медіа, у тому числі мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних;

- документів, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- звернень фізичних і юридичних осіб, депутатів усіх рівнів, громадських об'єднань та організацій;

- інших джерел.

5. Витребування інформації та документів за запитами з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень за кожним фактом виявлення прокурором порушень інтересів держави, а також направлення повідомлень про звернення прокурора до суду в інтересах держави здійснювати в межах і спосіб, що передбачені законодавством.

Про кожен факт початку процедури встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурі нижчого рівня повідомляти прокуратуру вищого рівня не пізніше 5 днів з дати направлення першого запиту про витребування інформації чи документів.

5.1. Запити про витребування інформації та документів направляти виключно до суб'єктів, наділених відповідними повноваженнями, яким вони належать на законних підставах, за підписом керівників, перших заступників та заступників керівників прокуратур відповідного рівня. У запитах зазначати:

- норми законодавства, що визначають повноваження прокурора з витребування необхідної інформації;

- конкретні об'єкти та суб'єкти правовідносин, у яких допущено порушення інтересів держави;

- відомості про ймовірні порушення інтересів держави, які стали підставою для направлення запиту, із наведенням джерела їх отримання (медіа, матеріали кримінальних проваджень тощо);

- вимогу про надання інформації щодо вжитих уповноваженим органом законодавчо визначених заходів із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, причин їх невжиття, намірів реалізувати ці повноваження (лише у випадках, передбачених абзацом 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- конкретні матеріали (документи або їх копії), необхідні для вирішення питання про застосування представницьких повноважень та подальшого представництва інтересів держави в суді;

- строк розгляду запиту, який повинен визначатися прокурором з урахуванням принципу розумності.

5.2. Забезпечувати опрацювання отриманих даних та своєчасне прийняття обґрунтованого рішення щодо застосування представницьких повноважень за кожним фактом порушення інтересів держави, за яким направлявся запит.

5.3. Прийняття рішення про застосування представницьких повноважень шляхом подання позову, вступу в справу, оскарження судового рішення, а також рішення про відсутність таких підстав, оформлене висновком, здійснювати не пізніше місяця з дня отримання відомостей за останнім запитом.

Неухильно дотримуватися встановленої законом вимоги щодо попереднього, до звернення до суду, надіслання повідомлення про це відповідного суб'єкта владних повноважень.

5.4. Мотивований висновок про відсутність підстав для вжиття представницьких повноважень, затверджений керівником або заступником керівника відповідної прокуратури, направляти до прокуратури вищого рівня не пізніше 10 днів після його затвердження.

5.5. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення в установленому порядку вживати заходів щодо порушення відповідного провадження.

5.6. Керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам здійснювати дієвий контроль за обґрунтованістю витребування відомостей, необхідних для підтвердження підстав для застосування представницьких повноважень, та своєчасного прийняття рішень, визначених у пункті 5.3 цього наказу.

6. Забезпечувати повноту та обґрунтованість позовів та заяв, додержуватися вимог закону щодо форми і змісту, юрисдикції, визначеної компетенції та обмежень. Посилатися на норми матеріального і процесуального права, якими регулюються відповідні правовідносини, враховувати практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, правильно обирати спосіб захисту, долучати до позовів (заяв), належні, допустимі, достовірні та достатні/вірогідні докази, у тому числі щодо відправлення копії позовної заяви, і доданих до неї документів іншим учасникам справи, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

6.1. Позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників обласних, окружних прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

6.2. Керівникам окружних прокуратур у разі виявлення обставин, які потребують пред'явлення позову або вступу у справу, у тому числі шляхом ініціювання перегляду судових рішень, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України або Національного банку України, відповідні матеріали надсилати до обласних прокуратур із документами, що подаються до суду як докази, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства. Керівникам обласних прокуратур у разі самостійного виявлення обставин, які потребують вжиття представницьких заходів, чи надходження матеріалів із окружних прокуратур направляти проєкт позову, заяви про вступ, апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами та матеріали до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про їх пред'явлення.

6.3. До пред'явлення позову (подання заяви) за наявності підстав відповідно до вимог законодавства порушувати питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову та забезпечення доказів з обґрунтуванням необхідності їх застосування.

6.4. При пред'явленні позову (заяви) ініціювати забезпечення позовних вимог у порядку, передбаченому законом. Зазначати конкретні види та способи цих заходів, а також необхідність їх застосування.

6.5. Звертаючись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, повідомляти про це з посиланням на номер електронного наглядового провадження за позовом прокурора, який братиме участь у розгляді справи. Письмово інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Прокурору, який забезпечував участь у суді, про рух справи та результати розгляду невідкладно повідомляти прокурора, який подав позов (заяву).

6.6. Заяви по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення) та інші процесуальні документи подавати прокурору, який забезпечує участь у суді, у строки, визначені процесуальними кодексами або судом. Якщо їх подано з порушенням строку, обґрунтовувати поважність причин несвоєчасного подання цих заяв або клопотань.

6.7. За наявності визначених законом підстав, у передбачених законом порядку та строки забезпечувати реагування на факти відмови судами у прийнятті позовів (заяв), їх повернення.

За обґрунтовано залишеними без руху та без розгляду, повернутими позовними заявами (заявами, скаргами) у встановлені законом або судом строки вживати заходів для усунення недоліків чи повторного їх подання.

7. Позовну заяву у кримінальному провадженні подавати прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у ньому, з урахуванням вимог пункту 12 частини другої статті 36, частини третьої статті 128 КПК України. Порядок забезпечення участі у розгляді судами такої позовної заяви та оскарження, ініціювання перегляду судових рішень у кримінальному провадженні, крім питань представництва інтересів держави при виконанні судових рішень, визначається відповідними наказами Генерального прокурора.

8. Керівництву прокуратур усіх рівнів у межах компетенції забезпечувати ініціювання перегляду судових рішень у цивільних, господарських, адміністративних справах, та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Дотримуватися визначених процесуальним законодавством вимог щодо форми, змісту, порядку і строків подання скарг, заяв до суду, за наявності підстав подавати клопотання про їх поновлення та наводити підтверджені доказами поважні причини їх пропуску.

8.1. З метою забезпечення ініціювання перегляду судових рішень, постановлених без участі прокурора у справах за позовами (заявами) інших осіб, що стосуються інтересів держави, вступу у справу або подання позову (заяви) постійно здійснювати моніторинг рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також отриманої від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень інформації з цього питання.

8.2. Керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.

Виявлення судових рішень, щодо яких вбачаються підстави для ініціювання перегляду, здійснювати (у тому числі шляхом моніторингу): постановлених місцевими загальними судами - прокурорам окружних прокуратур за місцем розташування відповідних судів; місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами - підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції за місцезнаходженням зазначених судів.

8.3. Апеляційні скарги на судові рішення у справах за позовами інших осіб, виявлені в порядку моніторингу, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників прокуратур, якими виявлено таке судове рішення, та керівникам прокуратур вищого рівня, їх першим заступникам та заступникам з урахуванням визначених процесуальним законодавством присічних строків.

8.4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, розглянутих за участі прокурора, якими вирішено спір по суті позовних вимог, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур за місцем розташування суду, що розглядав справу, у тому числі у справах за позовами окружних прокуратур та за позовами інших осіб, у які прокурором здійснено вступ.

Якщо справу розглянуто без участі прокурора, апеляційну скаргу подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур, у структурі яких функціонують окружні прокуратури, що пред'явили позов або вступили у справу за позовом інших осіб.

Керівникам окружних прокуратур не пізніше 3 днів після отримання копії судового рішення забезпечувати направлення повідомлення з обґрунтуванням підстав для його оскарження до прокуратури вищого рівня.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, прийняті не по суті вирішення спору, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду (частина перша статті 255 ГПК України, частина перша статті 353 ЦПК України та частина перша статті 294 КАС України), подавати прокурору, який пред'явив позов, та керівникам прокуратур вищого рівня, їх першим заступникам та заступникам.

8.5. У разі відсутності підстав для подання апеляційної скарги на судове рішення, постановлене не на користь держави, у тому числі у справах за позовами інших осіб, у які прокурором здійснено вступ з метою захисту інтересів держави, складати мотивований висновок, затверджувати його керівником, першим заступником, заступником керівника прокуратури, працівники якої брали участь у судовому засіданні, та не пізніше 5 днів до закінчення строку на апеляційне оскарження направляти цей висновок до прокуратури вищого рівня, вказуючи номер електронного наглядового провадження.

У разі розгляду справи судом першої інстанції без участі прокурора складати висновок та повідомляти про це прокуратуру вищого рівня прокурору, який пред'явив позов або вступив у розгляд справи за позовами інших осіб.

Якщо позов (заяву) розглянуто судом не за місцем розташування органу прокуратури, що її пред'явив, та за участю прокурора іншого органу прокуратури, яким складено висновок про відсутність підстав для апеляційного оскарження судового рішення, у разі незгоди з цим висновком апеляційну скаргу на нього подавати обласній прокуратурі, орган якої пред'являв позов (заяву).

8.6. Касаційні скарги на судові рішення, у тому числі на ухвали процесуального характеру, які за законом можуть бути оскаржені, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, зокрема й у справах за позовами прокурорів обласних і окружних прокуратур інших регіонів та у справах, у які прокурором прокуратури іншого регіону здійснено вступ.

Якщо справу розглянуто судом апеляційної інстанції без участі прокурора, подавати касаційну скаргу керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур, які подавали апеляційну скаргу.

Касаційні скарги на судові рішення у справах за позовами інших осіб, виявлені в порядку моніторингу, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур та Офісу Генерального прокурора.